Вісткар #1090
Доброго ранку! Вітаю вас у четвер 6 квітня. Через технічні проблеми ми дещо запізнилися сьогодні. Ось такі новини варті сьогодні вашої уваги.
Україна готова до дипломатичного вирішення питання Криму
Україна готова до обговорення з Росією майбутнього Криму в разі виходу на межі окупованого півострова, заявив радник президента Володимира Зеленського з питань зовнішньої політики Андрій Сибіга.
"Якщо нам вдасться досягти наших стратегічних цілей на полі бою, і коли ми будемо на адміністративній межі з Кримом, ми готові відкрити дипломатичну сторінку для обговорення цього питання...", - сказав він в інтерв'ю Financial Times.
Водночас він заявив, що це не виключає можливості деокупації Криму військовим шляхом. "Це не означає, що ми виключаємо шлях визволення (Криму) нашою армією", - сказав Сибіга.
Як зазначає газета, ці слова стали "найчіткішою заявою про зацікавленість у переговорах із РФ" із квітня 2022 року. (Інтерфакс-Україна)
Більше новин
У Німеччині опозиція ініціює розслідування проти канцлера Шольца у справі про шахрайство. Опозиція хоче розпочати парламентське розслідування щодо ймовірної причетності канцлера Олафа Шольца до масштабного скандалу з ухиленням від сплати податків. Ця справа бере свій початок понад пʼять років тому, коли Шольц був мером Гамбурга. Регіональний парламент Гамбурга планує вже втретє викликати Шольца до слідчого комітету, що розслідує скандал, коли деякі банки, компанії та фізичні особи вимагали від органів влади відшкодування податків за ймовірні витрати, яких насправді не було. Канцлер Німеччини потрапив під пильну увагу через його звʼязки з одним із гамбурзьких банків, залучених до схеми ухилення від податків. Коли він був мером, то тричі зустрічався наодинці з одним із власників банку Warburg & Co, який на той час уже перебував під слідством у податковій службі Гамбурга. Коли стало відомо про зустрічі Шольца з банкіром, критики канцлера почали сумніватися, чи не міг він сприяти рішенню на користь банку. Шольц постійно заперечував своє втручання і за останні два з половиною роки кілька разів заявляв, що не може пригадати змісту розмов. У березні прокуратура Гамбурга заявила, що не бачить підстав для підозри проти канцлера в цій справі. (babel / Politico)
Німецький ВПК на піку виробництва через агресію Росії - Bloomberg. Після вторгнення Росії в Україну оборонна промисловість країни переживає бум виробництва. Через три дні після вторгнення уряд зняв довготривалу заборону на відправку зброї в зони конфлікту а також з’явився спеціальний фонд у розмірі 100 млрд євро для модернізації обладнання Бундесверу. Виробництво посилилось, а акції компаній ВПК почали зростати. Зокрема, акції Rheinmetall зросли майже втричі, піднявши її ринкову вартість вище 10 млрд євро. У березні компанія повідомила про рекордні прибутки й величезний пакет замовлень на 26,6 млрд євро. Компанія Hensoldt у лютому повідомила про рекордні обсяги замовлень на 5,4 млрд євро. (ЕП / Bloomberg)
Пентагон уклав контракт на $27,1 млн на виготовлення танків для України. Американська компанія General Dynamics Land Systems (GDLS) виготовить танки M1A1 Abrams для України. Про яку саме кількість танків ідеться, невідомо, але зазначається, що очікувана дата завершення робіт - 29 вересня 2023 року. (УП)
Білий дім: ми ділимося розвідданими з Україною з початку війни. США надають Україні розвіддані для захисту з початку повномасштабної агресії Росії, оголосив координатор Ради національної безпеки США зі стратегічних комунікацій Джон Кірбі. Під час брифінгу у Білому домі у середу, відповідаючи на запитання журналіста про “заяву президента Росії Володимира Путіна про те, що західні спецслужби сприяли здатності України здійснювати диверсії”, він відкинув ці звинувачення і наголосив, що США надають розвіддані Україні для того, щоб покращити її здатність захищатись проти російської агресії. Кірбі відмовився надавати подробиці, але вказав, що обмін розвідувальною інформацією з Україною відбувається, “щоб допомогти Україні захистити її територію”. (VoA)
Еммануель Макрон і Урсула фон дер Ляєн зустрічаються з Сі Цзіньпіном. Президент Франції та голова Європейської комісії прилетіли до Пекіна в середу, а в четвер їх зустріне президент Китаю. Спільна поїздка є останньою в помітному поштовху європейських лідерів до взаємодії з Китаєм, куди вже раніше літали канцлер Німеччини Олаф Шольц і прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес. Як і вони, Макрон і фон дер Ляєн тиснутимуть на пана Сі, щоб він вжив подальших кроків, щоб зупинити війну в Україні, а також налагоджувати дедалі складніші торгові відносини між Європейським Союзом і Китаєм. Речник Єлисейського палацу сказав журналістам, що Макрон знайшов "точки збігу з китайськими пропозиціями" щодо припинення війни. Тим часом дехто назвав пані фон дер Ляєн “поганим поліцейським із Брюсселя”, враховуючи її тісні стосунки з президентом США Джо Байденом і голосну підтримку позиції НАТО. Разом лідери представляють два “досить різні напрями європейського мислення щодо Китаю”, сказав доктор Ендрю Смолл, старший науковий співробітник аналітичного центру Німецького фонду Маршалла. США ще не зустрілися з керівництвом Китаю, оскільки довгоочікувану поїздку держсекретаря Ентоні Блінкена до Пекіна було скасовано через суперечку щодо шпигунської повітряної кулі. Оскільки країни-члени підтримують відносини різного ступеня близькості з Китаєм, ЄС ще не дійшов чіткого консенсусу щодо того, як поводитися з Пекіном. Деякі, як-от Франція та Німеччина, більше прагнуть посилити торгові зв’язки, тоді як інші, зокрема країни колишнього радянського блоку, хочуть жорсткішої політики щодо Китаю. (BBC)
Міністр сільського господарства Польщі йде у відставку через кризу з українським зерном. Генрік Ковальчик подав у відставку на тлі кризи з надлишком українського зерна на ринку Польщі, яку він не зміг подолати. За словами Ковальчика, він “усвідомив, що Євросоюз не виконає головні вимоги [польських] аграріїв”. Причиною його рішення стали численні протести фермерів, незадоволених продовженням зернової угоди ЄС з Україною ще на рік. Напередодні Єврокомісія опублікувала проєкт продовження безмитного ввезення збіжжя з України на рік — із червня 2023 року до 5 червня 2024-го. Це, як вважають аграрії та сам Ковальчик, дискримінує польських виробників зернових. У травні 2022 року Євросоюз на рік скасував ввізне мито та квоти на зерно та іншу українську сільськогосподарську продукцію, включно з олійними культурами, цукром, мʼясом птиці та яйцями. Наплив дешевої продукції з України вдарив по аграрному бізнесу Польщі та інших сусідів України. Аграріям довелося знижувати ціни на свої продукти, через що вони зазнають збитків. Починаючи з травня минулого року польські фермери протестують. Брюссель запропонував €56,3 мільйона як компенсацію постраждалим фермерам, але влада їхніх країн вважає цю суму надто маленькою. Польський уряд уже запровадив субсидії для аграріїв, які зазнають збитків, але ситуацію це не покращило. Польські фермери навіть погрожували зірвати візит президента Зеленського до Польщі через зернову кризу, бо вважали, що влада не виконала їхні вимоги. (babel / Wprost)
Новини коротко
Зеленський заявив про вирішення кризи з українським зерном на польському ринку.
“Укроборонпром” трансформують у пʼять галузевих холдингів.
У Києві не будуть скасовувати комендантську годину на Великдень.
Латвія повертає обов'язкову службу в армії.