Вісткар #1100
Доброго ранку! Вітаю вас у четвер 20 квітня. Ось такі новини варті сьогодні вашої уваги.
Поїздка до Китаю "більш ніж шокувала" міністра закордонних справ Німеччини
Міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок у середу заявила, що Пекін дедалі більше стає системним супротивником, а не торговим партнером і конкурентом.
Ці відверті зауваження пролунали після візиту Бербок до Пекіна минулого тижня, де вона попередила, що будь-які спроби Китаю контролювати Тайвань будуть неприйнятними.
Виступаючи перед німецьким Бундестагом, Бербок сказала, що "дещо з цього було справді більш ніж шокуючим". Вона не стала уточнювати подробиці, хоча її зауваження було зроблено після того, як вона сказала, що Китай вдається до все більших репресій всередині країни, а також стає агресивним зовні.
Для Німеччини, за її словами, Китай є партнером, конкурентом і системним суперником, але тепер її враження таке, “що аспект системного протистояння зростає все більше і більше”.
Уряд Німеччини хоче працювати з Китаєм, але не хоче повторювати помилки минулого, наприклад, політику “зміни через торгівлю”, сказала вона, коли на Заході вважали, що можна досягти політичних змін в авторитарних режимах через торгівлю. (Reuters)
Більше новин
Франція та Польща посварилися через контракти ЄС на закупівлю боєприпасів для України. Посли ЄС намагалися вийти з глухого кута щодо реалізації плану спільної закупівлі боєприпасів для України. План полягає в тому, що країни ЄС об’єднаються і візьмуть гроші зі спільного фонду, щоб доставити Києву до 1 мільйона снарядів протягом наступних 12 місяців. Незважаючи на те, що лідери ЄС схвалили цю схему, виникли розбіжності щодо того, як витратити 1 мільярд євро, виділений на спільні контракти. Суперечка стосується того, чи обмежити доступ до цих грошей лише виробниками ЄС, або включати і компанії з США та Великобританії. Франція наполягає на тому, щоб залишити гроші в межах ЄС. Французький чиновник підкреслив, що Париж просто прагматичний, і зазначив, що країни ЄС вже погодилися витратити інший 1 млрд євро на відшкодування за пожертвування боєприпасів Україні. Польський чиновник відповів, сказавши, що Франція цією вимогою лише ускладнює поточні переговори. Тепер переговори, швидше за все, продовжаться наступного тижня, а це означає, що міністри закордонних справ ЄС не матимуть угоди під час зустрічі в понеділок у Люксембурзі. За словами одного з дипломатів, однією з ключових проблем для чиновників ЄС залишаються постійні побоювання, що оборонна промисловість Європи може не впоратися із завданням доставки 1 мільйона снарядів в Україну за 12 місяців. “Що більше обмежувальних формулювань ми зараз включимо, то важче буде досягти нашої мети”, — стверджують дипломати. (Politico)
США оголосили новий пакет допомоги Києву на $325 млн. Білий дім у середу, 19 квітня, оголосив про новий пакет військової допомоги Україні на суму до $325 млн, в який увійдуть артилерійські снаряди калібру 155 мм і 105 мм та боєприпаси для системи залпового вогню HIMARS. США також передають Києву комплекси протитанкової зброї AT-4, протитанкові міни, ракети з дротовим наведенням TOW, підривні боєприпаси для знешкодження перешкод, понад дев'ять мільйонів набоїв для стрілецької зброї, чотири автомобілі матеріально-технічного забезпечення, високоточні авіаційні боєприпаси, обладнання для технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, обладнання для охорони портів, запасні частини та інше польове обладнання. (DW)
Обсяг державних контрактів ЄС, виграних пов’язаними з Росією фірмами, не зменшився у 2022 році. Це виявив чеський аналітичний центр Datlab. В Datlab розробили програмне забезпечення, яке відображає зв’язки щодо власності в більш ніж 100 країнах. Йдеться і про приховані зв’язки з особами, які потрапили під санкції: 9443 компанії в ЄС належать особам, які потрапили під санкції, а ще 30 092 контролюються Росією без зв’язку з особою, яка потрапила під санкції. Всі ці фірми не повинні були брати участь у публічних тендерах після введення санкцій ЄС. Однак аналіз показує, що принаймні 242 з цих компаній надалі виграють публічні тендери. З моменту введення санкцій ці компанії виграли тендери на 2,5 млрд євро. “Ми очікували падіння кількості тендерів для потенційно підсанкційних компаній. У 2022 році цього не сталося”, – констатує Їржі Скугровец, директор Datlab. Перешкодою для виявлення структур власності є те, що більшість власників використовують ланцюг із двох чи більше інших компаній, щоб приховати свою власність, що ускладнює звичайним бізнес-партнерам з’ясування того, хто контролює юридичну особу. У дослідженні згадуються також Юрій Трутнєв (віце-прем’єр-міністр Росії) і Віктор Вексельберг (російський олігарх, чиї компанії мають контракти в семи країнах ЄС), які перебувають під санкціями в США та Україні, але не в ЄС. Депутат Європарламенту Мікулаш Пекса так прокоментував аналіз Datlab: "Це абсолютна ганьба, що навіть через рік після початку війни в Україні ми в Європі не в змозі ефективно забезпечити виконання санкцій, які ми з великою помпою ввели проти Росії. У нас давні проблеми з контролем над одержувачами грантів як всередині і за межами Європейського Союзу“. (datlab)
Уряд Німеччини визнав, що турбіни вітряків не піддаються переробці. Лопаті роторів, що відпрацювали свій ресурс, потрапляють до пластикових відходів і переробка їх неможлива. Цю значну екологічну проблему просто ігнорують. Електрика з енергії вітру - це перспективний напрямок, але прогрес йде повільно. Вітряки створюють проблему зі сміттям, яка є абсолютно невирішеною. Величезні лопаті ротора, виготовлені з армованого волокном пластику, не підлягають переробці. Федеральний уряд Німеччини підтвердив це у відповідь на запит члена Бундестагу Мальте Кауфманн (AfD). У відповіді сказано: “Що стосується переробки лопатей ротора, все ще є технічні труднощі, які необхідно подолати”. Також сказано, що “елементи з армованого вуглецевого волокна слід відправляти на спеціалізовану переробку”. Але процес такої переробки досі не розроблено. Вітрові турбіни потрібно замінювати приблизно через 20 років. Виробник Vestas очікує, що до 2025 року до 25 000 тонн роторних лопатей потраплять у купи пластикового брухту. Згідно з підрахунками Öko-Institut Darmstadt, у найближчі роки таких відходів буде до 60 000 тонн на рік, і ця кількість зростатиме. (BZ)
Прибутки Tesla впали на чверть після зниження цін на автомобілі. В компанії Tesla повідомили про падіння прибутку в першому кварталі, оскільки зниження цін підвищило попит, але вдарило по обсягу прибутків. Прибуток склав $2,5 млрд, що на 24% менше, ніж за цей період минулого року, за рівня доходів у $23,3 млрд (зростання на 24%). Tesla вдалася до кількох знижок цін на свої авто у 2023 році. Маск описав зниження цін як пов’язане з макроекономічними факторами, сказавши, що намір полягав у тому, щоб продати більше автомобілів, навіть із меншою нормою прибутку. (AlJazeera)
В українському топ-10 на YouTube досі є російські серіали. Українці кажуть, що відмовилися від російської музики, новин, розважального контенту. Однак, як виявило дослідження, у топ-10 на YouTube ми бачимо російські серіали, кажуть експерти. Директор ГО “Детектор медіа” Галина Петренко: “У 22-му році Україна майже припинила знімати художній контент зі зрозумілих причин. Йдеться про серіали. Тому є нестача пропозиції. Є ще питання звички. Упродовж минулого року російськомовні українці та українки почали активно говорити українською мовою, в тому числі у побуті. Але це досить складно, і от в моменти, коли вони приходять додому і хочуть розслабитися, можуть для того, щоб якось відпочити, вмикати щось знайоме, у тому числі російською мовою зі знайомих акаунтів. А далі вже рекомендаційні алгоритми YouTube роблять свою справу”. “Без створення альтернативної пропозиції ми загинемо”, переконана вона. (hromadske)
Новини коротко
У NASA заперечили “причетність” свого супутника до спалаху в небі над Києвом.
Болгарія також заборонила імпорт агропродукції з України.
Оголосили фіналістів міжнародної Букерівської премії 2023 року.
Ваша підтримка є дуже важливою!
Підтримати “Вісткар” можна тут: PATREON | monobank
bitcoin: bc1qmxcvyl6cq0rahh363py7y73au7dxw3ff2h8x7n
Вдалого дня!
Сергій РАЧИНСЬКИЙ