Вісткар #1135
Доброго ранку! Вітаю вас у четвер 8 червня. Ось такі новини варті сьогодні вашої уваги.
Світовий банк понизив прогнозоване зростання ВВП України у 2023 році
Світовий банк змінив прогнози щодо ВВП України. Тепер у 2023 році зростання очікують на рівні 2%, а не 3,3%, як прогнозували в січні цього року.
Прогноз змінили здебільшого через економічні потрясіння, спричинені війною.
За оцінками Світового банку, зараз витрати на відбудову України у 2,6 раза перевищують минулорічний ВВП, а в ЄС лише за офіційними даними перебувають понад 8 мільйонів українських біженців.
За підсумками перших трьох кварталів 2022 року падіння валового внутрішнього продукту України становило приблизно 30%. (babel)
Більше новин
Білий дім про руйнування Каховської ГЕС: причини все ще оцінюються, але за руйнування відповідальна Росія. У Білому домі заявляють, що Росія відповідальна за руйнування в Україні, але причини руйнування Каховській ГЕС Вашингтон все ще оцінює. ”Ми все ще оцінюємо, що сталося… Ми зробимо все можливе, щоб допомогти народу України, безумовно”, – сказала речниця Білого дому Карін Жан-Пʼєр на брифінгу. “Ця гребля була під контролем Росії, і вони несуть відповідальність за руйнування, спричинені цією війною”, – додала Карін Жан-Пʼєр. Речник Ради національної безпеки Джон Кірбі заявив, що було завдано “значних” збитків і сказав, що причиною став “вибух”. (РС)
Politico: Захід не готовий дати Україні обіцянки безпеки, яких він хоче. Україна хоче отримати обов'язкові гарантії безпеки для забезпечення довгострокового виживання. Союзники просто ще не готові це зробити. За словами п'яти європейських дипломатів, у Західному альянсі все ще немає єдиної думки щодо того, як реагувати на запит. Чи НАТО, до якого прагне приєднатися Україна, має вести цю розмову? Або найбільші військові сили світу мають надати індивідуальні зобов’язання? Чиновники також не розуміють, що таке “гарантія безпеки”? За словами дипломатів, усі ці питання залишаються відкритими. Україна встановила саміт як дедлайн, вимагаючи від союзників взяти на зустрічі чіткі зобов’язання щодо допуску України до НАТО та надання гарантій безпеки на цьому шляху. Але прихильники Києва стикаються з незручною реальністю: багато хто насправді не хоче давати Україні конкретного графіку вступу до НАТО. Вони також не хочуть залишити українців розчарованими чи вразливими. Як наслідок, низка лідерів дедалі більше відмовляються від гарантій безпеки та пропонують більш оптимістичні формулювання щодо членства. “Іноді, — сказав високопоставлений східноєвропейський дипломат, який захотів залишитися анонімним, — важко зрозуміти, про що ми говоримо”. Президент Франції Макрон підтримав “щось середнє між гарантіями безпеки в ізраїльському стилі та повноправним членством [в НАТО]”. А прем’єр-міністр Великої Британії Сунак додав власне розпливчасте зобов’язання, сказавши, що союзники “хочуть переконатися, що ми запровадили заходи безпеки для України на тривалий термін”. Але чиновники кажуть, що немає консенсусу щодо надання гарантій — що вони означатимуть і який формат можна використовувати. “На одному кінці спектра, — каже Каміль Гранд, колишній помічник генерального секретаря НАТО, — це повноправне членство в НАТО. Цей варіант несе з собою залізну гарантію статті 5 — напад на одного союзника вважається нападом на всіх союзників. На іншому кінці спектру, зазначає він, лежить те, що можна вважати “паперовими гарантіями”. Однією з пропозицій є так званий Київський договір безпеки, концепція, розроблена офісом президента України і колишнім генсеком НАТО Андерсом Фог Расмуссеном. Згідно з цим планом, основна група союзників візьме на себе зобов’язання щодо зміцнення оборони України протягом багатьох років за допомогою як військової, так і невійськової допомоги. Це було б “подібно до оборонних зобов’язань США перед Ізраїлем”, – сказав Олександр Вершбоу, який також обіймав посаду заступника генсека НАТО. І це буде “проміжною” домовленістю до вступу України в НАТО, додав він на конференції в Брюсселі у вівторок. Проте обіцянки отримати більше зброї – це не зовсім те, чого хоче Україна. Дипломати розділилися щодо того, чи повинні гарантії — чи запевнення — бути частиною розмови з НАТО щодо заявки України. Наразі більшість людей, які відстежують дискусії, кажуть, що дебати навколо гарантій, швидше за все, відбуватимуться поза рамками НАТО. (Politico)
Сенат Швейцарії попередньо схвалив поправку до закону, що дозволяє реекспорт зброї з 2025 року. Рада кантонів Швейцарії хоче дозволити іншим країнам передавати військову техніку, яку вони придбали у неї. Для країн, які купують швейцарські військові матеріали, термін дії заборони на реекспорт можуть обмежити пʼятьма роками. Є умова — країна призначення не залучена до конфлікту, не порушує серйозно права людини та реалізує своє право на самооборону. Згідно з текстом ініціативи, це буде стосуватись країн, “які віддані цінностям Швейцарії”, — Німеччини, Італії, США чи Угорщини. Зміна в законі також не набуде чинності приблизно до 2025 року — через процедури. Це рішення не є остаточним. Тепер ініціативу передають до Комісії з політики безпеки Національної ради (SIK-N), яка в лютому відмовила. (babel)
Французькі депутати підтримали ідею виділити 413 млрд євро за сім років для модернізації армії. Члени Національних зборів Франції більшістю голосів схвалили в першому читанні семирічний план зі збільшення оборонного бюджету країни для модернізації збройних сил. Депутати підтримали текст законопроєкту про виділення на оборону 413,3 млрд євро протягом періоду з 2024 до 2030 року. Тепер документ надійде на розгляд Сенату. За даними французьких ЗМІ, очікується, що рішення щодо нього буде ухвалено до 14 липня. (Інтерфакс-Україна)
Столтенберг заявив про наявність в України зброї, необхідної для деокупації територій. Україна вже має необхідну зброю та боєприпаси для звільнення своєї території від російських окупантів. Про це заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг в ефірі CNAS. Перебіг будь-якої війни непередбачуваний, тому ніхто не може точно сказати, чим вона скінчиться, додав він. Генсек також зазначив, що Україна показала свою здатність дати відсіч російським окупаційним військам. Столтенберг закликав союзників посилити підтримку Україні на фронті, щоб “Україна повернула свої території, а Путін програв у війні”. (hromadske)
У Німеччині населення старіє, народжуваність знижується. Якщо в 1950 році частка жителів ФРН у віці 65 років і старше становила близько 10 відсотків, то в 2021 році вона досягла 22 відсотків. Про це в середу, 7 червня, повідомило Федеральне статистичне відомство. За цей період частка жителів ФРН віком до 15 років скоротилася з 23 до 14 відсотків. Чисельність працездатного населення у віці від 15 до 64 років практично не змінилася. Темпи збільшення тривалості життя Німеччині знизились. Середня прогнозована тривалість життя для хлопчиків, народжених у 2020 році, нині становить 78,5 років, а для дівчаток - 83,4 року. На старіння населення Німеччини суттєво впливає також сильне зниження народжуваності в країні. Водночас ця тенденція компенсується за рахунок міграції: минулого року, згідно з попередніми даними, зафіксований найбільший нетто-приріст міграції з 1950 року - 1,5 мільйона осіб, здебільшого за рахунок біженців з України. Загальна чисельність населення Німеччини різко зросла - з 69,3 млн у 1950-му до 83,2 млн - у 2021 році (приріст на 20%). З 1950 року до ФРН щорічно переселялося більше людей, ніж емігрувало. Це згладжувало так званий дефіцит народжуваності, оскільки з 1972 року в Німеччині щороку помирає більше людей, ніж народжується. (DW)
Новини коротко
У результаті руйнування Каховської ГЕС близько 20 тис. осіб потребують переселення.
Байден прийме очільника НАТО 12 червня, в центрі уваги – Україна.
Новий уряд Болгарії підтримує надання Україні військової допомоги.
Сергій Ребров став новим головним тренером збірної України з футболу.
З видавництва Yakaboo Publishing звільнилася уся команда.
Twitter удвічі збільшив час на редагування публікацій.
Ваша підтримка є дуже важливою!
Підтримати “Вісткар” можна тут: PATREON | monobank
bitcoin: bc1qmxcvyl6cq0rahh363py7y73au7dxw3ff2h8x7n
Вдалого дня!
Сергій РАЧИНСЬКИЙ