Вісткар #1165
Доброго ранку! Вітаю вас у четвер 20 липня. Ось такі новини варті сьогодні вашої уваги.
Єврокомісія подала до суду на Польщу за те, що вона заперечує верховенство права ЄС
Скарга стосується рішень Конституційного трибуналу Польщі від 14 липня та 7 жовтня 2021 року, в яких він визнав, що договори ЄС не відповідають конституції Польщі, і поставив під сумнів примат права ЄС над національним правом, пояснюється в повідомленні.
Рішення "порушують загальні принципи автономії, примату, ефективності, однакового застосування права Союзу та обов'язкову дію рішень Суду Європейського Союзу", - йдеться в повідомленні Комісії.
Зокрема, рішення Трибуналу порушують пункт 1 статті 19 Договору про Європейський Союз, який гарантує громадянам право на ефективний судовий захист, додала виконавча влада ЄС. (euractiv)
Більше новин
Польща, Румунія, Болгарія, Угорщина та Словаччина звернуться до ЄС з проханням продовжити заборону імпорту сільгосппродукції з України після 15 вересня. Про це пише у середу, 19 липня, Reuters із посиланням на міністра сільського господарства Угорщини Іштвана Надя. Він заявив журналістам, що країни проситимуть, щоб заборона на імпорт української пшениці, кукурудзи, ріпака та насіння соняшника залишалася в силі. Однак, за його словами, держави також обговорюватимуть варіант, за якого могли б індивідуально просити ЄС додати продукти до списку заборонених до імпорту. (DW)
Україна отримає від США ще $1,3 млрд на оборону. Зокрема, до нового пакету увійшли чотири удосконалені зенітно-ракетні системи (NASAM) та боєприпаси до них, артилерійські снаряди, обладнання для розмінування, ракети з оптичним відстеженням і дротовим наведенням (TOW), тактичні безпілотні літальні комплекси Phoenix Ghost, високоточні повітряні боєприпаси, тактичні бойові машини та інше. (VoA)
Італія далека від досягнення запланованих НАТО витрат на оборону. Міністр оборони Гвідо Крозетто заявив у середу в парламенті, що Італія не зможе досягти цільових витрат на оборону в 2% ВВП країни, як того вимагає альянс НАТО, якщо на них будуть поширюватися бюджетні обмеження єврозони. 11 країн НАТО мають намір досягти цього рівня витрат в 2023 році, тоді як вісім інших досягнуть цього до 2024 року. Тим часом очікується, що Італія досягне 1,46% цього року, а потім цей показник впаде до 1,43% у 2024 році – тобто Італія може посісти 24 місце серед союзників за рівнем витрат. “Щодо 2% - це вирішує парламент, затверджуючи бюджетні асигнування, це політичний вибір, довірений парламенту. Тоді ми зможемо подумати, чи потрібен нам Атлантичний альянс чи ні”, – додав Крозетто. (euractiv)
У ЄС вперше продано більше електрокарів, ніж дизельних авто. У червні в Європейському Союзі було вперше продано більше електромобілів (158 тис, або 15,1 відсотка), ніж машин з дизельними двигунами (139,6 тис, або 13,4 відсотка), повідомила в середу, 19 липня, Європейська асоціація автомобільної промисловості (ACEA). Автомобілі з бензиновим мотором, як і раніше, продавалися найчастіше, їхня частка в червні становила понад 36 відсотків, на другому місці - гібридні машини (близько 24 відсотків). Загальна кількість нових легкових машин, зареєстрованих в ЄС у червні 2023 року, досягла 1,045 мільйона одиниць. (DW)
Норвегія штрафуватиме Meta на $100 тис щодня, доки вона не змінить свою рекламну політику. Через кілька місяців після того, як Ірландія оштрафувала Meta на $1,3 млрд за порушення Загального регламенту захисту даних ЄС (GDPR) , компанія незабаром отримає щоденний штраф у розмірі $100 тис за порушення правил реклами в Норвегії. Управління із захисту даних Норвегії вже наклало тимчасову заборону на Meta за розміщення “незаконної поведінкової реклами” на основі даних, отриманих під час стеження за користувачами Facebook і Instagram без їх згоди або відома. “Заборона діятиме з 4 серпня і триватиме три місяці, або поки Meta не зможе продемонструвати, що вона дотримується закону”, — йдеться в заяві, опублікованій норвезьким наглядовим органом Datatilsynet. “Якщо Meta не виконає рішення, компанія ризикує отримати примусовий штраф у розмірі до одного мільйона норвезьких крон ($100 тис) на день”. Штраф спочатку діятиме до кінця жовтня. Норвезький регулятор даних хоче, щоб Meta припинила показувати користувачам персоналізовану рекламу на основі їх приватної онлайн-активності та місцезнаходження. Таке інвазивне комерційне спостереження в маркетингових цілях, кажуть там, є “одним із найбільших ризиків для захисту даних”. Такий вид поведінкової реклами зміцнює існуючі стереотипи та може призвести до нав’язливого профілювання та несправедливої дискримінації користувачів. Близько 82% дорослого населення Норвегії є у Facebook, а 65% – в Instagram. (qz.com)
Український паспорт увійшов до топ-30 "найсильніших" у світі. Це випливає з рейтингу консалтингової компанії з питань громадянства та проживання Henley & Partners (The Henley Passport Index), оприлюдненого у вівторок, 18 липня. Український паспорт наразі посідає 30 сходинку серед 103 позицій. Він ділить цю позицію з Гренадою та Сент-Люсією. Станом на зараз з українським паспортом можна в'їхати без віз до 146 країн, що на дві більше, ніж минулого року. Лідером рейтингу став Сінгапур, громадяни якого мають безвізовий доступ до 192 країн. Ця держава вперше за п'ять років обійшла Японію. Німеччина разом з Іспанією та Італією посіла другу сходинку в індексі паспортів. Громадянство цих трьох країн дає можливість безвізового або спрощеного відвідування 190 держав і територій. Третє місце поділили сім країн: Австрія, Люксембург, Фінляндія, Франція, Швеція, Південна Корея і Японія (189 безвізових напрямків). Паспорт Польщі - на 6 місці (186 країн). Позиція країни в рейтингу визначається кількістю держав, куди її громадяни можуть в'їжджати без попереднього оформлення віз або з візою після прибуття. (DW)
Директорка Українського інституту книги виступила на підтримку фінансування бібліотек. Директорка Українського інституту книги (УІК) Олександра Коваль запропонувала бібліотекарям долучатися до “мовчазної акції”, мета якої — домогтися від влади фінансування, щоб оновити фонди актуальними українськими книжками. Вона нагадала, що невдовзі у владі почнуть формувати бюджет на наступний рік, і зараз саме час подбати про те, щоби в бібліотеках з’явилися своєчасні книжки українською мовою. За словами Коваль, Український інститут книги, як завжди, подасть бюджетний запит на 1,5–2 млрд грн, що дасть змогу закупити для бібліотек 5 млн українських книжок. Для того, щоб привернути увагу влади до цієї потреби, директорка Інституту книги пропонує бібліотекарям розпочати акцію: “Шановні бібліотекарі, якщо ви вважаєте виділення коштів з бюджету на поповнення фондів доречним, пропоную зробити таке: 1. Ви знімаєте з полиць всі книжки, видані за совка, а також з рф та рб. 2. Бібліотечні полиці оголюються на 50 і більше відсотків. Публікуєте фото напівпорожніх полиць. 3. Закликаєте своїх читачів і прихильників на пікети з вимогами дати можливість читати українською. 4. Вимагаєте закласти кошти на поповнення фондів до місцевих бюджетів. 5. Ми подаємо бюджетний запит на 2 млрд грн і проводимо величезну кампанію в масмедіа”. Директорка УІК приурочила свій допис до четвертої річниці набуття чинності закону про мову. (ДМ)
Новини коротко
Атака РФ на Миколаїв: постраждали 18 людей.
Ворог атакував Одесу: є руйнування і постраждалі.
Ірландія розслідує потрапляння своїх деталей в іранські дрони.
Працівника військкомату на Волині затримали на хабарі в 37 тис. грн.
Ваша підтримка є дуже важливою!
“Вісткар” - це незалежний приватний проект.
Підтримати “Вісткар” можна тут: PATREON | monobank
bitcoin: bc1qmxcvyl6cq0rahh363py7y73au7dxw3ff2h8x7n
Вдалого дня!
Сергій РАЧИНСЬКИЙ