Вісткар #1389
Доброго ранку! Вітаю вас у середу 3 липня. Ось такі новини варті сьогодні вашої уваги.
У Трампа обговорюють план змін у НАТО і можливу домовленість з РФ щодо України
Згідно з інтерв’ю з колишніми посадовими особами національної безпеки та експертами з питань оборони, які, ймовірно, будуть працювати під час другого терміну Трампа, Трамп навряд чи покине НАТО відразу. Але це не означає, що НАТО переживе другий термін Трампа без змін.
В обмін на продовження участі США Трамп не тільки очікує, що європейські країни різко збільшать свої витрати на НАТО (це його головна претензія, коли він був президентом), але також зробить те, що один експерт з питань оборони описує це як “радикальну переорієнтацію” НАТО. США збережуть свою ядерну парасольку над Європою протягом другого терміну Трампа, зберігши свою авіацію та бази в Німеччині, Англії та Туреччині, а також свої військово-морські сили. Тим часом основна частина піхоти, бронетехніки, матеріально-технічного забезпечення та артилерії зрештою перейде з рук Америки до європейців. Іншою частиною нового плану гри Трампа є дворівнева система НАТО. Ця ідея означає, що країни-члени, які ще не досягли цільового показника витрат на оборону в 2 відсотки ВВП, “не будуть користуватися оборонною щедрістю і гарантіями безпеки Сполучених Штатів”, – сказав один із експертів. Це можна розглядати як порушення статті 5 договору, яка зобов’язує кожного члена вживати “таких дій, які він вважає необхідними”, щоб допомогти тому, хто зазнав нападу. Але члени зовнішньополітичного мозкового тресту Трампа відзначили, що формулювання статті 5 є гнучким і не вимагає від жодного члена відповісти військовою силою.
США є найбільшим учасником операцій НАТО, витративши близько $860 млрд на оборону, що становило 68% загальних витрат країн НАТО у 2023 році. Це більш ніж у 10 разів більше, ніж у Німеччини, другої за величиною витрат країни. Значна частина цих витрат США, яка становить приблизно 3,5% ВВП США, йде на захист Європи, хоча Пентагон відмовляється публічно оприлюднити, скільки саме.
Швидке вирішення конфлікту в Україні, що триває два з половиною роки, також, ймовірно, зіграє ключову роль у планах Трампа щодо НАТО. У рамках плану щодо України, про який раніше не повідомлялося, ймовірний кандидат від Республіканської партії обдумує угоду, згідно з якою НАТО зобов’язується не розширюватися на схід — зокрема, на Україну та Грузію — і веде переговори з президентом РФ про те, скільки території України Москва може зберегти.
Сам Трамп публічно не оприлюднював своїх планів щодо України, але під час кампанії він неодноразово обіцяв припинити війну як одне зі своїх першочергових завдань. На запитання під час дебатів із Байденом 27 червня, чи прийнятні умови висунуті Росією, Трамп відповів: “Ні, вони неприйнятні. Але подивіться, це війна, яку ніколи не слід було починати”.
Німеччина припинила прямий імпорт російського газу після того, як Путін вторгся в Україну в 2022 році, але, як повідомляється, другий і третій за величиною постачальники природного газу в Німеччині, Нідерланди та Бельгія, все ще імпортують значні обсяги зрідженого природного газу (СПГ) з російського проекту Ямал СПГ. Як писав незадоволений колишній радник Трампа з національної безпеки Джон Болтон у своїх мемуарах, Трамп постійно дратувався цією проблемою, будучи президентом. На прес-конференції зі Столтенбергом на саміті НАТО в 2018 році Трамп вибухнув: “Ми повинні вас захищати, а ви платите всі ці гроші Росії”.
Обіцянка Трампа не розширювати НАТО може бути набагато приємнішою для європейських союзників, ніж багато хто думає. У травні канцлер Німеччини Олаф Шольц прямо заявив, що не думає, що Україна зможе стати частиною НАТО, можливо, протягом 30 років. А 17 червня Столтенберг зазначив, що припинення вогню буде недостатньо, щоб розпочати членство України в НАТО. "Ми повинні бути впевнені, що це мир, а не просто пауза", - сказав він. «Нам потрібні запевнення, що це кінець, тут все закінчується”. (Politico)
Більше новин
Президент Польщі розкритикував уряд за відмову від претензій до Німеччини. Президент Анджей Дуда розкритикував прем'єр-міністра Дональда Туска за те, що той заявив, що Польща відмовилася від претензій до Німеччини щодо військових репарацій, висунутих попереднім консервативним урядом. Це сталося під час спільної прес-конференції Туска з канцлером Німеччини Олафом Шольцем у Варшаві у вівторок. У 2022 році уряд надіслав до Берліна дипломатичну ноту з вимогою виплатити 1,3 трлн євро репарацій за нацистські злочини. Хоча комуністичний уряд Польщі відмовився від усіх претензій на військові репарації у 1953 році під тиском СРСР, уряд "ПіС" стверджував, що угода була недійсною, оскільки Польща не змогла домовитися про справедливу компенсацію в той час, коли вона була залежною. Берлін послідовно відкидав вимоги Польщі про репарації, стверджуючи, що всі фінансові претензії, пов'язані з Другою світовою війною, були врегульовані договором 1990 року "Два плюс чотири", який уможливив возз'єднання Німеччини. Туск висловив задоволення заявами свого німецького колеги про інші форми компенсації за воєнні злочини. Серед них, за словами Шольца, пам'ятник у Берліні на честь польських жертв німецької окупації, створення Польсько-німецького дому та фінансова підтримка для тих, хто пережив війну. "Ми, німці, завдали Польщі незмірних страждань під час Другої світової війни. Ми усвідомлюємо свою провину і відповідальність за мільйони жертв німецької окупації", - сказав Шольц. Однак відступ Туска у питанні репарацій і розпливчасті обіцянки Шольца щодо військових репарацій викликали обурення в Польщі, особливо серед опозиції. Депутат від ПіС Збігнєв Богуцький назвав заяву канцлера "необачною", зазначивши, що мало хто з тих, хто пережив війну, ще живий. Репарації - це "зобов'язання Німеччини перед Польщею і польськими громадянами, яке вона ніколи не виконувала належним чином", - написав він. Під час прес-конференції з албанським союзником у Тирані Дуду запитали про позицію уряду Туска щодо німецьких репарацій. "Якщо прем'єр-міністр погоджується з німецькою позицією, що вимоги про репарації були зняті, я скажу, що я з цим не згоден", - підкреслив він. Він також сказав, що не поділяє думку про те, що "будь-яка польська влада фактично відмовилася від своїх прав і претензій на компенсацію за шкоду, заподіяну полякам, польській нації і нашій країні під час Другої світової війни". (euractiv)
Перший конгресмен-демократ публічно закликав Байдена знятися з виборів. Член Палати представників Конгресу США від Демократичної партії Ллойд Доггет публічно закликав президента Джо Байдена зняти свою кандидатуру з виборів, призначених на 5 листопада. Це перший такий заклик від конгресмена-демократа. Доггетт, який представляє в нижній палаті американського парламенту штат Техас, високо оцінив першу каденцію Байдена, але висловив думку, що від демократів за посаду президента зараз має боротися інший кандидат. За даними ЗМІ, у Демпартії вже під час прямого ефіру почали обговорювати заміну Байдена на іншого кандидата. Повідомлялося, що переконати Байдена зважитися на цей крок може найближче оточення на чолі з дружиною Джилл, однак родина закликала Байдена продовжувати боротьбу за президентську посаду. (DW)
Суддя в Нью-Йорку відклав оголошення вироку в справі Трампа. Винесення вироку колишньому президентові США Дональду Трампу у справі про фальсифікацію ділової документації напередодні президентських виборів 2016 року в спробі приховати виплати зірці фільмів для дорослих відклали принаймні до вересня. Cуддя погодився врахувати можливий вплив недавнього рішення Верховного суду щодо недоторканності президента. Вирок Трампу мали оголосити 11 липня. Наприкінці травня суд присяжних штату Нью-Йорк визнав його винним у цій справі за всіма 34 пунктами обвинувачення. Тепер оголошення вироку призначили на 18 вересня, після того, як він, як очікується, офіційно стане кандидатом у президенти від Республіканської партії. Рішення Верховного суду відкладе й інше, федеральне судове переслідування проти Трампа за звинуваченнями в змові стосовно президентських виборів 2020 року.
Верховний суд 1 липня постановив, що колишні президенти мають широкий імунітет від судового переслідування. Суд ухвалив, що президент має право на імунітет у зв’язку з діями, вчиненими ним у рамках виконання конституційних обов’язків. На дії ж, скоєні приватно, імунітет не поширюється. (РС)
Новини коротко
США анонсували новий оборонний пакет для України на $2,3 млрд.
Уряд виділив 2,4 млрд грн на відновлення доріг, які використовують ЗСУ.
У Франції понад 200 кандидатів знялися з виборів, аби не допустити абсолютної перемоги ультраправих.
“Вісткар” - це незалежний приватний проект.
Якщо ви хочете підтримати “Вісткар”, то це можна зробити тут:
PATREON | monobank
bitcoin: bc1qlngy7esfee3kzq7pq4z5h8nf0fa7fafpqkpye8
Вдалого дня!
Сергій РАЧИНСЬКИЙ