Вісткар #1647
Доброго ранку! Вітаю вас у понеділок 8 вересня. Ось такі новини варті сьогодні вашої уваги.
Доповідь фон дер Ляєн про стан справ викриє суттєві розбіжності в ЄС
Коли в середу президент Європейської Комісії вперше за свій другий термін виступить із зверненням до Європейського Союзу, критики звинуватять її в ослабленні Європи через однобоку торговельну угоду зі США, у відмові від захисту фермерів через схвалення угоди з Південною Америкою, у розпаді політики боротьби зі зміною клімату та в мовчанні щодо Гази – і це лише деякі з претензій, які накопичуються.
Ця промова — це не стільки новий початок нового політичного року, скільки рятувальна операція. «Ми чітко хочемо, щоб президент Комісії донесла послання про необхідність змін», - кажуть у Європарламенті.
Очевидна відсутність лідерства розчарувала політиків з усіх боків, і саме тому вони готові накинутися на фон дер Ляєн. Серед членів Комісії та Парламенту рани від вотуму недовіри фон дер Ляєн у липні все ще свіжі. Групи на крайніх кінцях політичного спектру вже планують ще одне голосування, яке може відбутися вже в жовтні – безпрецедентну демонстрацію опозиції до президента Комісії.
У фон дер Ляєн небагато перемог, якими можна було б похвалитися, окрім фонду в розмірі 150 млрд євро на оборону. Вона також може згадати закони щодо скорочення бюрократичних процедур, але їм протистоять величезна кількість депутатів Європарламенту з соціалістичної, зеленої та ліберальної груп.
Незважаючи на численні ініціативи щодо підвищення конкурентоспроможності Європи, започатковані рік тому, Парламент констатує відсутність прогресу.
Лише власна група фон дер Ляєн, правоцентристська Європейська народна партія, готова захищати її будь-якою ціною. Але навіть серед її власних лав французькі, польські та ірландські законодавці розкритикували Комісію як «непрозору» за поспіх із завершенням угоди про вільну торгівлю з п'ятьма латиноамериканськими країнами. Критики стверджують, що вона підриває авторитет європейських фермерів.
Спостерігачі кажуть, що для винесення ще одного вотуму недовіри потрібно лише 76 підписів. Ліві минулого тижня оголосили, що шукають 26 підписів для початку нового голосування вже в жовтні, засуджуючи фон дер Ляєн за її мовчання щодо конфлікту в Газі та торговельної угоди з США. Ультраправа група також планує власний вотум недовіри. (Politico)
Більше новин
В Міноборони погодилися не посилювати покарання військових за непокору. Міністерство оборони підтримало виключення із законопроєкту №13452 положень про посилення відповідальності військових за непокору. «Запропоновані у законопроєкті зміни позбавляють суди можливості враховувати обставини справи та призначати більш м’яке покарання, що фактично перетворює судовий розгляд на формальну процедуру без урахування індивідуальних факторів», – кажуть у Міноборони та додають, що законопроєкт №13452 потребує доопрацювання спільно з профільними комітетами ВРУ, адже «дисципліна у війську має ґрунтуватися не на покаранні, а на справедливості». Верховна Рада раніше проголосувала у першому читанні за законопроєкт про посилення кримінальної відповідальності для військових за непокору. Після цього на майдані Незалежності близько сотні людей вимагали не приймати законопроєкт № 13452 про посилення покарання за адміністративні й кримінальні правопорушення і № 13260 про посилення кримінальної відповідальності за самовільне залишення частини. (village)
Більшість норвежців не переймається стосунками їхньої країни з ЄС. Більшість норвежців у блаженному невіданні про європейський вимір політики країни, і місцеві політичні партії раді, що так воно і залишається. Норвегія, країна з населенням 5,6 млн, не є членом ЄС, але бере участь у єдиному ринку через Європейську економічну зону (ЄЕЗ). Ця домовленість, що діє десятиліттями, надає Осло доступ до ринків ЄС та нормативно-правових баз, але залишає поза межами торговельної політики ЄС. На ЄС припадає понад 60 відсотків усієї торгівлі Норвегії та дві третини її експорту. Понад половина (55%) норвежців виступають проти членства в ЄС, що виключає проведення референдуму про вступ, подібного до того, що обговорюється в Ісландії. Лише 3-4% вважають ЄС/ЄЕЗ важливим питанням поточних виборів. Норвежці двічі голосували проти членства в ЄС, на референдумах у 1972 та 1994 роках. Поточна виборча кампанія в Норвегії зосереджена на питаннях вартості життя, податку на багатство, імміграції та того, чи повинен суверенний фонд добробуту країни вартістю $2 трлн позбутися акцій, пов'язаних з війною Ізраїлю в Газі. Енергетична політика – це та сфера, де норвезькі домогосподарства найбільше відчувають наслідки політики ЄС. У січні уряд Норвегії мав прийняти правила ЄС, які б ще більше узгодили його дії з європейським енергетичним ринком, що призвело до краху уряду. Наступний однопартійний уряд меншості відмовився від реалізації глибшої інтеграції з Європою і заявив, що чекатиме на «енергетичну систему в Європі, яка зазнає значних змін», перш ніж запроваджувати подальше законодавство. (euractiv)
Google має заплатити ЄС понад $3 млрд штрафу за порушення антимонопольних правил у сфері реклами. Європейський Союз оштрафував Google на 2,95 млрд євро в рамках антимонопольного законодавства за антиконкурентну практику в її бізнесі рекламних технологій, що викликало обурення президента США Дональда Трампа. Це вже четверте покарання, з яким зіткнулася Google протягом десятирічної боротьби з регуляторами конкуренції ЄС. У своєму дописі на Truth Social Трамп назвав ці дії «несправедливими» та «дискримінаційними», а пізніше повідомив журналістам, що звернеться до ЄС безпосередньо з цим питанням. «… Я буду змушений розпочати провадження за розділом 301, щоб анулювати несправедливі штрафи, що стягуються з цих американських компаній-платників податків», – сказав Трамп. Розділ 301 Закону про торгівлю 1974 року дозволяє Сполученим Штатам карати іноземні країни, які вчиняють дії, що є «невиправданими» або «нерозумними», або обтяжують торгівлю США. Дії Європейської Комісії були викликані скаргою Європейської ради видавців. Хоча Google планує подати апеляцію, Комісія попередила про посилення заходів правового захисту, включаючи можливе вилучення активів, якщо компанія не вирішить свої конфлікти інтересів. Ця справа підкреслює зростання трансатлантичних суперечностей щодо регулювання цифрового ринку та прагнення ЄС стримувати домінуючі платформи. Єврокомісія стверджує, що Google надає перевагу власним сервісам онлайн-технологій відображення, що посилює центральну роль її власної рекламної біржі AdX у ланцюжку поставок рекламних технологій та дозволяє Google стягувати високі комісії за свої послуги, що шкодить конкурентам та онлайн-видавцям. За словами наглядового органу ЄС, Google зловживав своєю ринковою владою з 2014 року і до сьогодні. Компанія має 60 днів, щоб повідомити Комісію про те, як вона планує виправити ситуацію, і ще 30 днів для цього. «Google тепер має запропонувати серйозний засіб для вирішення конфлікту інтересів, і якщо вона цього не зробить, ми без вагань запровадимо рішучі засоби захисту». Google розкритикував рішення ЄС і заявив, що оскаржуватиме його в суді. Останній штраф можна порівняти з рекордним штрафом у розмірі 4,3 млрд євро, виписаним на Google у 2018 році, 2,42 млрд євро у 2017 році та 1,49 млрд євро у 2019 році. Дохід Google від реклами у 2024 році, включаючи пошукові сервіси, Gmail, Google Play, Google Maps, YouTube, Google Ad Manager, AdMob та AdSense, склав $264,6 млрд, або 75,6% від загального доходу. Це домінуюча у світі платформа цифрової реклами. (Reuters)
Новини коротко
Кількість жертв удару по будинку в Святошинському районі збільшилася до трьох.
У Києві та області масштабні відключення світла, росіяни вдарили дронами по Трипільській ТЕС.
Атака дронами по Запоріжжю: у лікарнях залишаються 44 постраждалих.
Президент США Дональд Трамп заявив, що найближчим часом матиме переговори з Путіним, а також зустрінеться з європейськими лідерами у Білому домі.
Агентство Reuters видалило відео, на якому Путін і Сі Цзіньпін обговорюють можливість жити до 150 років.
Іспанець Алькарас переміг першу ракетку світу Сіннера у фіналі US Open-2025.
В Ужгороді 5 вересня відкрили ділянку євроколії до Чопу, яка з’єднує місто з Братиславою, Кошицями, Будапештом та Віднем. Перші потяги вирушать у європейські міста 12 вересня. Восени 2026-го ділянку почнуть електрифікувати.
“Вісткар” - незалежний приватний проект.
Підтримати “Вісткар” можна тут:
USDT (TRC20): TKHXQsUWYE57vRCMRfo9Z4sMEFaEV8MX3N
bitcoin: bc1qhhzl320sfg9d0ngerdex2k4f2nkd5wzag9qtk7
Вдалого дня!
Сергій РАЧИНСЬКИЙ