Вісткар #1680
Доброго ранку! Вітаю вас у четвер 23 жовтня. Ось такі новини варті сьогодні вашої уваги.
Дебати в ЄС щодо «репараційного кредиту» для України тільки розпочинаються
Очікується, що лідери ЄС, які зустрінуться в четвер, попросять Європейську комісію розробити «конкретний» план використання заморожених російських активів для фінансування військових дій України, але в найближчі місяці, ймовірно, розгориться бурхлива дискусія щодо деталей і реалістичності широко розрекламованого фонду в розмірі 140 млрд євро.
Прем’єр-міністр Барт Де Вевер та інші високопосадовці Бельгії неодноразово наголошували, що країна підпише кредит лише після того, як переконається, що ця схема не є конфіскацією і що інші країни ЄС розділять пов’язані з нею юридичні та фінансові ризики.
Незважаючи на ці застереження, очікується, що країни ЄС – за винятком Угорщини, яка давно скептично ставиться до підтримки Києва з боку ЄС – погодяться, що Комісія повинна «якнайшвидше представити... конкретні пропозиції щодо» потенційного використання активів.
«Чесно кажучи, ми ще маємо побачити, чи це можливо», – сказав один із високопоставлених чиновників ЄС.
Прихильники – зокрема Німеччина, Франція та країни Балтії – вважають цей кредит життєво важливим для України. Однак Бельгія, Люксембург та ЄЦБ набагато обережніші, хоча цей кредит дозволив би столицям ЄС, які мають фінансові труднощі, уникнути необхідності вкладати власні кошти для підтримки Києва.
Однак навіть якщо кредит буде остаточно затверджено, між країнами-членами залишаються глибокі розбіжності щодо того, як ці гроші будуть витрачені.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що позика повинна бути використана «виключно для фінансування військового обладнання». Однак Україна та деякі країни ЄС закликали до більш «гнучкого» розподілу коштів, що, в принципі, дозволило б фінансувати невійськові витрати.
У дискусійній записці, поширеній минулого тижня, яку отримав Euractiv, Комісія спробувала знайти те, що вона назвала «золотою серединою» між цими двома позиціями, розділивши механізм позики на дві окремі «частини».
«Перша і найбільша частина» буде спрямована на зміцнення збройних сил України та їх інтеграцію з європейською оборонною промисловістю за зразком кредитного інструменту ЄС «SAFE», тоді як друга «буде складатися з бюджетної підтримки, що підлягає певним умовам», йдеться в записці. (euractiv)
Більше новин
Ціни на нафту різко підскочили після того, як США оголосили про санкції проти двох найбільших нафтовидобувних компаній РФ. У середу вартість WTI зросла на 2,5% — майже до $60 за барель, тоді як Brent закріпилася на рівні близько $63. Міністерство фінансів США внесло державну компанію «Роснєфть» і приватну «Лукойл» до чорного списку. Дональд Трамп повідомив, що під час зустрічі наступного тижня в Південній Кореї має намір обговорити з лідером КНР Сі Цзіньпіном закупівлі Китаєм російської нафти. Напередодні він також заявив, що прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді запевнив його телефоном, що Індія поступово скорочуватиме імпорт нафти з Росії. Китай та Індія залишаються найбільшими покупцями російської нафти. (zn.ua)
Держави-члени ЄС хочуть суворішого контролю над свободою слова. Франція, Австрія та Нідерланди закликали Європейський Союз посилити боротьбу з тим, що називають «мовою ворожнечі», що ще більше розмиває межу між боротьбою з дискримінацією та придушенням інакомислення. У неофіційному документі, з яким ознайомилося видання Politico, три уряди закликають Брюссель «подвоїти зусилля у боротьбі з расизмом, антисемітизмом, ксенофобією та антимусульманською ненавистю».
У пропозиції міститься заклик до ЄС припинити фінансування організацій, які «не дотримуються його цінностей», одночасно посилюючи нагляд та розширюючи кримінальне та оперативне реагування блоку на «злочини на ґрунті ненависті». Через розпливчасту термінологію на практиці будь-хто може стати порушником «європейських цінностей», а будь-яку критику можна позначити як «мову ворожнечі». Новий поштовх відбувається на тлі зростання політичної напруженості в ЄС щодо того, що являють собою «європейські цінності». Заходи, запропоновані трьома державами-членами, нададуть Брюсселю ширші повноваження визначати, які погляди чи організації відповідають цим цінностям, а які ні. Цей механізм фактично пов’язує доступ до коштів ЄС з політичним конформнізмом, перешкоджаючи відкритій критиці ідеологічного порядку денного Союзу. (EC)
У Німеччині назвали професії, де найбільше мігрантів. За підсумками 2024 року понад чверть усіх жителів Німеччини, які працюють, а саме 26%, становили іммігранти та їхні нащадки. Водночас у деяких галузях їхня частка сягає близько половини, повідомило в середу, 22 жовтня, Федеральне статистичне відомство. Статистика врахувала людей, чиї батьки або вони самі приїхали до Німеччини після 1950 року. Найчастіше вони зустрічаються в таких професійних галузях: зварювальні роботи (60%), кухарі та виробництво харчових продуктів (54 %), зведення будівельних риштувань (48%), кермування громадським транспортом (47%), м’ясопереробна галузь (46%), обслуговування в галузі громадського харчування (45%), виробництво пластмас і гуми (44%), готельний бізнес (40%), керування вантажівками (39%), металообробка (37%), догляд за літніми людьми (33%). Найменше іммігрантів та їхніх нащадків серед поліцейських (7%), працівників екстрених служб/рятувальників (8%), співробітників державних і страхових установ, учителів початкової школи та юристів (по 9%), працівників податкової інспекції (10%). Ці дані отримані на основі мікроперепису населення, проведеного в 2024 році серед одного відсотка жителів Німеччини, старших за 15 років. Утім, соціологи не враховували тих, хто живе не в окремому будинку чи квартирі, а в гуртожитках. Тож до статистики не потрапило багато біженців. (DW)
Кібератака на Jaguar Land Rover коштувала економіці Великої Британії 1,9 млрд фунтів стерлінгів. Злом інформаційної системи компанії Jaguar Land Rover потенційно робить цю кібератаку найдорожчою в історії Великої Британії. У звіті Центру кібермоніторингу (CMC) йдеться, що втрати можуть бути вищими, якщо виникнуть неочікувані затримки з поверненням виробництва авто до рівнів, що існували до моменту злому наприкінці серпня. JLR була змушена зупинити системи на всіх своїх заводах та в офісах після усвідомлення масштабів проникнення. Автовиробник, найбільший роботодавець у автомобільній галузі Великої Британії, лише частково перезапустив виробництво на початку жовтня і, як очікується, не повернеться до повного виробництва до січня. Окрім того, що злом завдав шкоди JLR, він також вплинув на 5000 організацій по всій Великій Британії, враховуючи широкий спектр складного ланцюга поставок. Менші постачальники були негайно змушені звільнити тисячі працівників та боротися з болісною паузою в грошовому потоці. JLR, що належить індійській групі Tata, має три заводи у Великій Британії, які разом виробляють близько 1000 автомобілів на день. JLR, яка, за оцінками аналітиків, втрачала близько 50 млн фунтів стерлінгів на тиждень через зупинку виробництва, отримала обіцянку уряду Великої Британії надати їй кредитну гарантію в розмірі 1,5 млрд фунтів наприкінці вересня. Однак, автовиробник вже розпочав власні зусилля для підтримки постачальників, сплачуючи за запчастини авансом. (The Guardian)
Новини коротко
Нічна атака на Київ: семеро постраждали.
У ніч на 23 жовтня окупанти атакували Україну 130 ударними БпЛА. Протиповітряна оборона знешкодила 92 цілі.
Світло за графіками вимикатимуть 23 жовтня майже по всій Україні. Електрики не буде із 7:00 до 23:00 відповідно до графіків погодинних відключень.
Трамп назвав “фейком” дозвіл Україні бити ракетами вглиб Росії.
ЄС затвердив 19-й пакет санкцій проти РФ після того, як Словаччина зняла свої заперечення.
У четвер, 23 жовтня, офіційний курс гривні до американського долара складає 41,64 грн/$. Курс євро - 48,52 грн/€. Один польський злотий — 11,4310 грн.
“Вісткар” - незалежний приватний проект.
Підтримати “Вісткар” можна тут:
USDT (TRC20): TKHXQsUWYE57vRCMRfo9Z4sMEFaEV8MX3N
bitcoin: bc1qhhzl320sfg9d0ngerdex2k4f2nkd5wzag9qtk7
Вдалого дня!
Сергій РАЧИНСЬКИЙ