Вісткар #1735
Доброго ранку! Вітаю вас у п'ятницю 16 січня. Ось такі новини варті сьогодні вашої уваги.
The Financial Times: «Спрощений» план членства України в ЄС лякає європейські столиці
Брюссель розробляє пропозиції щодо скасування системи приєднання до ЄС, яка використовується з часів холодної війни, і її заміни на дворівневу модель, яка може прискорити вступ України в рамках будь-якої мирної угоди, спрямованої на припинення війни.
План реформи, що обговорюється в Єврокомісії, хоча і є попереднім, вже викликає занепокоєння в столицях країн ЄС, стурбованих підходом «спрощеного розширення».
Чиновники Комісії розуміють, що президент України Володимир Зеленський зможе прийняти інші аспекти можливої мирної угоди, такі як поступка території Росії, тільки в тому випадку, якщо він зможе представити членство в ЄС як позитивний результат.
Попередній план, який обговорюється, дозволить Україні приєднатися до блоку, але з набагато меншими повноваженнями щодо прийняття рішень. Наприклад, за словами чиновників, Київ спочатку не матиме звичайного права голосу на самітах лідерів і зустрічах міністрів. Згідно з пропозиціями, які все ще перебувають на стадії розробки, Київ отримає поступовий доступ до частин єдиного ринку блоку, його сільськогосподарських субсидій і внутрішнього фінансування розвитку після досягнення певних етапів після вступу.
«Правила були написані більше 30 років тому. І вони повинні бути більш гнучкими», — сказав один з високопоставлених дипломатів ЄС, ознайомлений з цією концепцією. Однак дипломати з країн-членів ЄС та інших країн, що прагнуть вступити до блоку, заявили, що ця концепція викликає глибоке занепокоєння. Деякі побоюються, що вона може негативно вплинути на майбутню стабільність блоку, знизити цінність членства і викликати невдоволення інших країн-кандидатів. (FT)
Більше новин
У Берліні заговорили про кінець епохи Європейського Союзу — Le Monde. Німеччина ставить під сумнів майбутнє Європейського Союзу. У Берліні висловлюють серйозні побоювання щодо здатності спільноти протистояти зростанню популярності націоналістичних партій на континенті та витримувати політичний тиск з боку нової адміністрації президента США Дональда Трампа. Цей скептицизм викликає занепокоєння щодо довготривалого послаблення або навіть поступової маргіналізації Європи у її нинішньому вигляді, повідомляє Le Monde. У Німеччині все більше схиляються до думки, що Євросоюз не здатний бути чимось більшим, ніж просто спільним економічним простором. Співголова німецьких «Зелених» Франциска Брантнер визнає, що захищати ідею єдиної Європи стає дедалі важче, адже ключові партнери демонструють євроскептичні настрої. Зокрема, йдеться про уряд Італії на чолі з Джорджею Мелоні, а також позиції Угорщини, Чехії та Словаччини. Окрему загрозу вбачають у ситуації у Франції. Через те, що президент Еммануель Макрон втратив значну частину реальної влади, а ультраправа Марін Ле Пен може очолити країну у 2027 році, німецька сторона побоюється рухатися вперед у спільних для Євросоюзу питаннях оборони та безпеки. (zn.ua)
Європейські війська в Гренландії не зупинять Трампа — Білий дім. Розгортання європейських військ у Гренландії не впливає на плани президента США Дональда Трампа встановити контроль над арктичним островом, заявили в Білому домі. «Я не думаю, що присутність європейських військ якимось чином впливає на процес ухвалення рішень президентом або змінює його мету щодо набуття Гренландії», — цитує речницю Білого дому Каролін Левітт видання Politico. Цього тижня кілька європейських країн, зокрема Франція, Німеччина, Швеція, Фінляндія, Норвегія та Нідерланди, оголосили про направлення військових до Гренландії для участі в данських навчаннях — частина підрозділів уже перебуває на острові. НАТО участі в цих навчаннях не бере — йдеться про міжурядові маневри. Президент Франції Емманюель Макрон раніше в четвер повідомив військовим, що Франція в найближчі дні направить до Гренландії сухопутні, повітряні та морські сили. (zn.ua)
Польські історики розпочали роботу над звітом про воєнні втрати радянської епохи. Звіт може відкрити шлях для вимог про репарації від Росії, що посилить і без того напружені відносини з Москвою. Інститут воєнних втрат розпочав каталогізацію збитків, завданих «внаслідок агресії СРСР у вересні 1939 року, остаточного захоплення довоєнних східних провінцій Польщі та довгострокових негативних економічних і соціальних наслідків радянського панування у повоєнний період», – повідомив директор інституту Бартош Ґондек газеті «Rzeczpospolita». Заступник міністра закордонних справ Владислав Теофіл Бартошевський заявив, що Варшава ніколи не вважала питання компенсації закритим. (AA)
Колишній керівник британської розвідки MI-6 переконаний, що Путін має двійників. «Я думаю, що цілком логічно, що він би використовував дублера за певних обставин», – сказав сер Річард Дірлав, колишній керівник британської розвідки. «Це майже звичайний захід безпеки для когось на кшталт Путіна», – додав сер Дірлав в інтерв’ю газеті The Sun. Колишній керівник розвідки, однак, зазначає, що не може бути й мови про використання дублерів «на дипломатичних зустрічах віч-на-віч чи у важливих розмовах». Сам Путін раніше визнав, що йому пропонували використовувати дублерів під час «боротьби з тероризмом», тобто під час завоювання Чечні. Що більше Кремль стверджує, що у Путіна немає двійників, то більше всі вірять, що вони є. Відмінності у зовнішньому вигляді Путіна на різних заходах, які він відвідував, переконливо підтверджують, що він використовував дублерів. Так було, наприклад, під час його несподіваного нічного візиту до міста Маріуполь у березні 2023 року – «маріупольський» Путін був настільки несхожий на себе, що його називали дублером. Серед інших є, також, «дипломат» («з’являвся на брифінгах, щось читає з папірця»; він, очевидно, з’явився у 2015 році), «банкет» («приємний гість на вечірках, циркулює там з келихом шампанського. Також використовується для запису репортажів, у яких доводиться тиснути руки аудиторії»), «говорун» та «удмурт» (у нього були більш виразні вилиці, ніж у «оригіналу»). Мабуть, першим з’явився якийсь «сіняк», але «його прибрали у 2010 році після першої невдалої появи». (rp.pl)
Новини коротко
Комендантську годину в Україні не будуть скасовувати, але можливі винятки.
Велика Британія не підтримує ідею лідерів Франції та Італії щодо поновлення прямих переговорів з главою Росії Путіним.
Лідерка венесуельської опозиції заявила, що на зустрічі в Білому домі вручила Дональду Трампу медаль, яку отримала разом з Нобелівською премією миру.
Суд дозволив Олександру Дубінському вийти з СІЗО під заставу.
Як отримати посилку, якщо замерзла комірка поштомата.
“Вісткар” - незалежний приватний проект.
Підтримати “Вісткар” можна тут: PATREON
USDT (TRC20): TKHXQsUWYE57vRCMRfo9Z4sMEFaEV8MX3N
bitcoin: bc1qhhzl320sfg9d0ngerdex2k4f2nkd5wzag9qtk7