Вісткар #1762
Доброго ранку! Вітаю вас у вівторок 24 лютого. Ось такі новини варті сьогодні вашої уваги.
ЄС їде в Україну з порожніми руками
Коли голови Європейської комісії та Ради Урсула фон дер Ляєн та Антоніо Коста прибудуть до Києва на День пам’яті у вівторок, їм буде мало що запропонувати, окрім співчуття.
Через чотири роки після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну ЄС сподівався принести певну втіху у вигляді нових санкцій проти Москви та кредиту Києву в розмірі 90 млрд євро. Цього не сталося через Угорщину.
Після жорстокої холодної зими в Україні, місяців нібито мирних переговорів, які призвели ні до чого, окрім політичного театру, та за відсутності будь-яких ознак припинення шквалу атак з боку Росії, ЄС був упевнений, що нарешті зможе надати Києву конкретну допомогу.
Але ретельно зрежисована підтримка була зіпсована, коли міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто оголосив, що його країна заблокує 20-й раунд санкцій Європи проти Росії через нафтову суперечку Будапешта з Україною, що посилило давню ворожнечу між двома країнами.
Він також пригрозив використати вето Будапешта, щоб затримати виплату важливої позики в розмірі 90 млрд євро, яку лідери ЄС узгодили у грудні для фінансування оборони України від російських військ.
Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що він «вражений позицією Угорщини», тоді як його польський колега Радослав Сікорський сказав, що «очікував набагато більшого почуття солідарності з Україною від Угорщини».
Орбан погодився на фінансову допомогу Україні під час війни на тій підставі, що Угорщина, разом з Чехією та Словаччиною, буде звільнена від сплати кредиту ЄС. Але суперечка щодо трубопроводу «Дружба» «змусила мене переглянути свою позицію», – написав Орбан у понеділок у листі, знову звинувативши Україну в повільному ремонті.
Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будрис заявив, що дії Угорщини ставлять під сумнів не лише підтримку України з боку ЄС, а й її єдність та здатність діяти рішуче. (Politico)
Більше новин
Україна потребує завершення війни, а не паузи в бойових діях. Володимир Зеленський заявив про це в інтерв’ю Financial Times підкресливши, що передача Донбасу Росії не зупинить війну. “Чесно кажучи, я не вірю, що це все, чого прагне Росія. Наш відступ із Донбасу, і тоді війна закінчиться. Росія є Росією, і знаєте, їй не можна довіряти”, - сказав президент. Зеленський повідомив, що пауза потрібна Росії не менше, ніж Україні: “Пауза потрібна їм не менше, ніж нам. Україна потребує припинення вогню — вчора, сьогодні, завтра…Війна може початися знову. Припинення вогню може зірватися. Нам не потрібна пауза. Нам потрібен кінець війни”, - йдеться в інтерв’ю. (ІФУ)
Зеленський закликав ЄС встановити чітку дату вступу України. Президент Володимир Зеленський закликав Європейський Союз припинити зволікання та офіційно зафіксувати дату вступу України до блоку, наголосивши, що це може статися вже у 2027 році. В інтерв’ю виданню Financial Times глава держави підкреслив необхідність чіткої визначеності з боку Брюсселя. На його думку, відсутність конкретних часових рамок грає на руку Москві та створює ризики для майбутнього України. Зеленський наполягає, що процес інтеграції не повинен розтягуватися на десятиліття, і пропонує встановити орієнтиром 2027 рік: “Я хочу дату. Я прошу про це. Не можна допустити, щоб наступні лідери або наступне покоління зіткнулися з ситуацією, за якої Росія блокує членство України в ЄС впродовж 50 років”. (УП)
Сікорський: Україна не готова до вступу в ЄС у 2027 році через відсутність ключових реформ. Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що вступ України до Європейського Союзу потребує реалістичної оцінки готовності як Києва, так і самого блоку, та висловив сумнів щодо доцільності фіксації 2027 року як дати приєднання. Polskie Radio цитує Сікорського після зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС у Брюсселі: “Сам вступ України стане великим викликом як для самої України, так і для Європейського Союзу, адже це велика країна, але не надто заможна. Водночас пам’ятаймо, що Україна ще не повністю впровадила Угоду про асоціацію. Тож креативне мислення – це одне, а політичні рішення – це інше”. Між тим, голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн є прихильницею так званого “зворотного членства” України. Ця концепція передбачає, що Україна спершу стає членом ЄС, а вже потім, у процесі впровадження реформ, приєднується до конкретних програм співпраці. Це стосується, зокрема, політики згуртованості та Спільної аграрної політики. Сікорський наголосив, що такий підхід становить серйозний процедурний виклик.(УП)
Країни ЄС погрожують подати до суду на Єврокомісію за надання Парламенту додаткових повноважень. Лист, остаточне формулювання якого буде схвалено країнами ЄС у середу, ставить під сумнів угоду, укладену між Парламентом та Комісією минулого року, яка надає законодавчому органу більший вплив на процес ухвалення рішень. Рада, що представляє національні столиці, та Парламент, що складається із законодавців, обраних безпосередньо громадянами, разом формують закони, запропоновані Комісією, виконавчою гілкою влади ЄС. Парламент, який часто розглядають як молодшого партнера, протягом багатьох років прагнув розширити свій вплив на законодавчий процес. У вересні голова Парламенту Роберта Метсола та голова Комісії Урсула фон дер Ляєн після дев’яти місяців напружених переговорів уклали так звану рамкову угоду про характер взаємовідносин між своїми інституціями. Країни особливо роздратовані обіцянкою Комісії забезпечити Раді та Парламенту «рівне ставлення» в законодавчому процесі. «Це не так», – йдеться в листі, що «чітко продемонстровано» установчими договорами ЄС, які надають Раді більше повноважень, ніж Парламенту. Ще однією проблемою для країн ЄС є посилення впливу депутатів Європарламенту на міжнародні угоди, особливо з огляду на торговельну угоду з південноамериканською групою Меркосур. «Рада залишає за собою право вжити будь-яких відповідних заходів для захисту своїх прерогатив, зокрема шляхом звернення до Суду», маючи на увазі Суд ЄС. (Politico)
Новини коротко
В Одесі й області в 46 тис людей уже тиждень немає світла, повідомляє ДТЕК.
Київ приймає союзників ЄС та Північно-Балтійської вісімки на четверті роковини повномасштабної війни РФ проти України.
Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що в принципі відкритий до переговорів з РФ, присвячених миру в Україні.
Україна виявила дані про 20 тисяч депортованих до РФ дітей.
Україна вперше імпортувала скраплений газ від США через термінал у Німеччині.
Підозрювану в теракті у Львові відправили під варту.
“Вісткар” - незалежний приватний проект.
Підтримати “Вісткар” можна тут: PATREON
monobank: 4441 1111 5280 8055
USDT (TRC20): TKHXQsUWYE57vRCMRfo9Z4sMEFaEV8MX3N
bitcoin: bc1qhhzl320sfg9d0ngerdex2k4f2nkd5wzag9qtk7