Вісткар #1819
Доброго ранку! Вітаю вас у четвер 14 травня. Ось такі новини варті сьогодні вашої уваги.
Євросоюз готується продовжити захист для українських біженців
Євросоюз, імовірно, продовжить дію тимчасового захисту для українців ще на один рік - до березня 2028 року.
Про це заявила спецпосланниця ЄС з питань українців Ільва Йоганссон в інтерв’ю DW. За її словами, зараз між країнами-членами ЄС тривають обговорення щодо спільного підходу до майбутнього тимчасового захисту українців.
“На мій погляд, схоже, що ми прийдемо до продовження тимчасового захисту, можливо, з деякими незначними корективами, але в основному - ще на один рік”, - сказала Йоганссон.
Вона зазначила, що рішення зумовлено тим, що війна триває, й мирної угоди чи навіть сталого припинення вогню між Україною та Росією найближчим часом не очікується.
Попри це, вона наголосила, що українцям, які вже кілька років живуть у країнах ЄС, варто поступово переходити з режиму тимчасового захисту на інші правові підстави для проживання.
За даними Ради ЄС, наразі тимчасовий захист отримують приблизно 4,35 млн українців, з яких понад чверть перебувають у Німеччині, 22,3% – у Польщі, і майже 10% – у Чехії. (LB.ua)
Більше новин
ЄС почав підготовку договору про вступ Чорногорії. У середу представники ЄС розпочали роботу над договором про вступ, який має привести балканську країну до членства в Євросоюзі. Посли країн ЄС схвалили створення спеціальної групи — Ad Hoc Working Party — до якої увійдуть представники держав-членів Євросоюзу. Група регулярно проводитиме зустрічі для узгодження юридичних деталей майбутнього членства Чорногорії в ЄС. «Це важливий крок уперед у процесі вступу Чорногорії та потужний сигнал усім країнам-кандидатам, що членство в ЄС залишається досяжним», — заявив речник головування Кіпру в ЄС після першого засідання групи. Столиця Чорногорії Подгориця вже закрила 14 із 33 переговорних розділів, які мають бути тимчасово завершені перед вступом до Євросоюзу. Найскладнішим питанням досі залишається верховенство права. Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос закликала Чорногорію продовжувати реформи. Чорногорія з населенням близько 600 тисяч людей отримала статус кандидата на вступ до ЄС у 2010 році — через чотири роки після відокремлення від Сербії. Переговори про вступ офіційно стартували у 2012 році. Країна поставила собі за мету приєднатися до ЄC вже до 2028 року. (zn.ua)
ЄС відправить Меркель до Путіна закінчити війну в Україні? Наприкінці травня Європейський Союз на рівні міністрів закордонних справ країн-членів ЄС планує обговорити теми можливих переговорів із Росією щодо завершення її війни проти України. ЄС майже рік безуспішно домагався цього. Не менш важливе питання - хто представлятиме Європу? Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну європейські лідери окремо спілкувалися з президентом РФ Володимиром Путіним, але лише телефоном. Найчастіше - президент Франції Емманюель Макрон. Після того як глава Кремля 9 травня заявив, що готовий до зустрічі, і назвав бажаним кандидатом колишнього канцлера Німеччини Ґергарда Шредера, у Берліні та Брюсселі обговорюють різні варіанти. Хто це може бути? Проти кандидатури 82-річного Шредера одразу виступили уряди Німеччини та України. Одним із варіантів у німецькій пресі називають “дует” Шредера і нинішнього федерального президента, колишнього міністра закордонних справ і колишнього керівника відомства канцлера при Шредері Франка-Вальтера Штайнмаєра. На початку 2027 року завершується другий президентський термін Штайнмаєра після чого він теоретично міг би стати посередником від імені ЄС. Колишній канцлер Німеччини Анґела Меркель - третя можлива кандидатка. Схоже, у неї більше шансів, ніж у двох інших. 71-річна Меркель періодично засуджує війну Росії, але не так жорстко, як Штайнмаєр, і своїх помилок не визнає. Від початку повномасштабної війни Меркель жодного разу не була в Україні. “Без розмов війна точно не закінчиться”, - говорить сьогодні Меркель. (DW)
Польща планує оподаткування цифрових послуг, відкидаючи погрози США. Міністр фінансів Анджей Доманський заявив, що Польща продовжить роботу над законодавством про оподаткування цифрових платформ, незважаючи на погрози з боку адміністрації США Дональда Трампа. Законодавство, яке має на меті запровадити збір до 3% на цифрові платформи, було розкритиковане американськими технологічними гігантами, включаючи Google, як несправедливе та шкідливе. Заява Доманського пролунала після того, як торговий представник Джеймісон Грір цього тижня заявив Комітету Палати представників США, що він обговорив це питання і натякнув, що США можуть запровадити тарифи на Польщу, якщо вона запровадить цей податок. Податок застосовуватиметься до фірм із глобальним доходом понад 1 мільярд євро та доходом щонайменше $6,9 млн, зареєстрованим у Польщі. Проєкт буде надіслано до інших міністерств для консультацій наприкінці травня або в червні. (Bloomberg)
Суд заблокував петицію про проведення у канадській Альберті референдуму про незалежність. Як пише BBC, організація First Nations подала позов, у якому вимагала зупинити спроби сепаратистів відокремитися. Аргументом слугували два договори про права корінних народів, які були підписані у XIX столітті між представниками племен та канадським урядом. Незалежність Альберти поставила б під питання юридичну силу домовленостей, оскільки провінція не брала на себе зобов’язань щодо захисту способу життя та майна племен. Суд погодився з цими застереженнями і скасував петицію самостійників про референдум. Організація “Залишайся вільною, Альберто” пообіцяла оскаржити ухвалу в апеляційних судах. На руках у сепаратистів вже є усі необхідні підписи для оголошення референдуму, а саме голосування очікувалося восени. (LB.ua)
Німецький суд постановив, що американський виробник шоколадних батончиків Milka порушує права покупців. Німецький суд у середу постановив, що американський харчовий гігант Mondelez ввів покупців в оману, зменшивши вагу шоколадних батончиків Milka зі 100 грамів до 90 грамів без суттєвих змін упаковки. Суд вирішив, що візуальне очікування, яке створює упаковка продукту, знайомого споживачам протягом багатьох років, суперечить фактичній вазі нетто вмісту, яку було зменшено на початку 2025 року. Суд стверджує, що на упаковці мало бути зрозуміле та чітко видиме повідомлення. Рішення не є остаточним, відповідач має один місяць, щоб подати апеляцію. (Reuters)
Новини коротко
Росіяни всю ніч масовано атакували Київ і Київщину дронами та ракетами. Наразі відомо про одну загиблу людину.
У Києві триває рятувальна операція на місці удару по багатоповерхівці, повністю зруйнований під’їзд.
Росіяни вперше з початку повномасштабної війни атакували дронами Ужгород.
В Офісі президента заявили, що “езотерикою, нумерологією і феншуєм” не займаються.
“Вісткар” - незалежний приватний проект.
Підтримати “Вісткар” можна тут: PATREON
monobank: 4441 1111 5280 8055
USDT (TRC20): TKHXQsUWYE57vRCMRfo9Z4sMEFaEV8MX3N
bitcoin: bc1qxkmrqwmu5lquc04lhjsdrhgajhl6rm7l6c4p0s