Вісткар #1855
Доброго ранку! Вітаю вас у п'ятницю 3 липня. Ось такі новини варті сьогодні вашої уваги.
Зеленський заявив про дефіцит антибалістичних засобів
Президент Зеленський після нічної масованої нічної атаки РФ заявив, що Україна відчуває дефіцит антибалістичних засобів, зокрема систем Patriot. За його словами, партнери — насамперед США та європейські країни мають активніше допомагати з цим питанням.
Про це він повідомив у вечірньому відеозверненні 2 липня.
За словами Зеленського, РФ більше не має жодних аргументів на користь війни, крім “балістичного терору”. Він зазначив, що Путін й надалі планує “перемагати житлові будинки, щоб не закінчувати цю війну”.
Зеленський також зауважив, що впоратися з цим можна завдяки достатнім поставкам “антибалістики, і значно швидшою роботою для створення своєї антибалістики у Європі”. (suspilne)
Більше новин
Польща спише винищувачі МіГ-29, які мали передати Україні. Наприкінці минулого року Київ і Варшава досягли попередньої домовленості – Україна мала надати Польщі свої технології виробництва безпілотників, а натомість отримати решту польських винищувачів МіГ-29. Але реалізація цієї угоди не відбулася. Відтак винищувачі поступово знімуть з озброєння.
«Вони будуть виводитися з озброєння Збройних сил Польщі», – повідомили у міністерстві оборони. Віцепрем’єр-міністр та міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш 29 червня розповів, що Київ відмовився ділитися дроновими технологіями, тому Польща відмовилася передавати Україні МіГ-29. (zaxid.net)
Вагітним жінкам загрожує заборона на в’їзд до США. Білий дім розглядає цей крок після того, як Верховний суд США у понеділок відхилив зусилля президента скасувати громадянство за правом народження. Потенційна заборона ознаменувала б нову спробу обмежити «пологовий туризм» – практику, яка, за словами адміністрації Трампа, дозволяє іноземцям подорожувати до США на пізніх термінах вагітності, щоб отримати громадянство для своїх дітей. Хоча така практика існує, експерти кажуть, що вона становить незначну частину від загальної кількості пологів. Стівен Міллер, старший радник президента, заявив, що Білий дім «уважно розгляне» заборону на в’їзд до США вагітним іноземкам. Він зробив ці коментарі після того, як Верховний суд скасував указ Трампа, який проголошував, що діти, народжені від батьків, які перебувають у США незаконно або тимчасово, не є громадянами США. Суд постановив, що відмова в автоматичному громадянстві дітям, народженим на території США, є неконституційною та порушує 14-ту поправку. Уряд США не відстежує кількість дітей, народжених іноземками, але, за оцінками, ця цифра може становити від 20 000 до 26 000 на рік. (telegraph)
Партія «Альтернатива для Німеччини» оптимістично оцінює свої перспективи на регіональних виборах. «Альтернатива для Німеччини», або AfD, на минулорічних національних виборах досягла найкращого результату серед правих партій. Друге місце зробило її найбільшою опозиційною партією в країні та найсильнішою політичною силою на колишньому комуністичному сході Німеччини. Відтоді її підтримка перевищила 20,8%, які вона здобула тоді, а нещодавні оцінки виводять її на перше місце. Партія сподівається отримати 40% голосів або більше на виборах у східному регіоні Саксонія-Ангальт 6 вересня. Через два тижні в Мекленбурзі-Передній Померанії відбудуться ще одні вибори на сході країни, і там партія AfD також налаштована оптимістично. Зараз уряд розпочинає потенційно болісні зміни після тривалого періоду економічної стагнації, але ще не переконав виборців у своїй здатності досягти результатів. Федеральне відомство із захисту Конституції минулого року класифікувало AfD як праву екстремістську групу, але призупинило це визначення після судового оскарження. У лютому суд Кельна заявив, що відомство не може використовувати це визначення, поки детально розглядає позов партії. «Багато заяв партії «Альтернатива для Німеччини» та її представників відображають розуміння нації, яке ґрунтується на етнічній приналежності та походженні та суперечить розумінню нації, закріпленому в конституції Німеччини», – йдеться у повідомленні відомства. AfD рішуче відкидає звинувачення в екстремізмі та стверджує, що агентство діє в інтересах основних партій. (Independent)
Кір Стармер вибачився за десятиліття примусового усиновлення у Великій Британії. Раніше консервативний уряд відмовлявся вибачатися, стверджуючи, що штат не підтримував таку практику. Стармер тепер визнав роль уряду в примусових усиновленнях. Прем’єр-міністр Великої Британії вибачився за роль держави у десятиліттях примусового усиновлення дітей десятків тисяч незаміжніх матерів, назвавши це «плямою» на історії країни. Між 1949 і 1976 роками приблизно 185 000 дітей, народжених неодруженими матерями, були усиновлені подружніми парами в Англії та Уельсі. Учасники кампанії свідчили, що на них чинили тиск, вводили в оману, примушували або цькували, щоб вони відмовилися від своїх дітей. У 2022 році Спільний комітет парламенту з прав людини закликав британський уряд вибачитися за «біль і страждання, спричинені державними установами та державними службовцями, які змушували матерів до небажаних усиновлень». Наступного року напівавтономні уряди Шотландії та Уельсу вибачилися, але консервативний уряд Великої Британії відмовився це зробити, стверджуючи, що «держава активно не підтримувала цю практику». «Держава несе відповідальність за практики, які вона фінансувала та легітимізувала, що дозволило їм мати місце», – тепер визнав Стармер. Окрім вибачень, Стармер також оголосив про підтримку постраждалих матерів та дітей. (euronews)
Google програла апеляцію ЄС щодо штрафу в розмірі $4,67 млрд за порушення антимонопольного законодавства. У четвер Вищий суд Європи підтримав рішення суду проти Google про стягнення $4,67 млрд за ймовірну антиконкурентну практику на платформі Android і таким чином відхилив апеляцію компанії. Тепер компанія не має права на подальше оскарження. У 2018 році Європейська комісія оштрафувала Google на $4,9 млрд, заявивши, що компанія зловживала домінуючим становищем Android на ринку мобільних пристроїв, надаючи несправедливу перевагу власним додаткам через угоди про попереднє встановлення з виробниками смартфонів. У 2022 році суд нижчої інстанції дещо зменшив штраф до суми, яку тепер доведеться сплатити Google. Минулого року Європейська комісія оштрафувала Google на $3,73 млрд за антиконкурентну практику в її бізнесі рекламних технологій. (UPI)
Матеріали партнерів
Новини коротко
У Києві вже 30 загиблих внаслідок масованої нічної атаки РФ. Розбір завалів триває.
Німецька прокуратура опублікувала обвинувачення Кузнєцову у справі про підрив «Північних потоків».
Кількість жертв землетрусу у Венесуелі зросла до 2595 осіб, 12 400 отримали поранення.
“Вісткар” - незалежний приватний проект.
Підтримати “Вісткар” можна тут: PATREON
monobank: 4441 1111 5280 8055
USDT (TRC20): TKHXQsUWYE57vRCMRfo9Z4sMEFaEV8MX3N
bitcoin: bc1qxkmrqwmu5lquc04lhjsdrhgajhl6rm7l6c4p0s