Вісткар #1865
Доброго ранку! Вітаю вас у п'ятницю 17 липня. Ось такі новини варті сьогодні вашої уваги.
Законопроєкт про антиросійські санкції набрав у Сенаті США потрібну кількість голосів
Законопроєкт про запровадження 100% тарифних мит проти країн, які купуватимуть російські нафту і газ, вже має у Сенаті США потрібний рівень підтримки.
Як пише видання Axios, документ має підтримку 61 сенатора. 39 з них представляють Республіканську партію, 22 - демократи.
У четвер республіканці почали опитування щодо того, чи існують заперечення для винесення законопроєкту на розгляд. Це може бути ознакою того, що голосування відбудеться незабаром.
Після Сенату документ ще мають підтримати конгресмени у Палаті представників, після чого він потрапить на стіл до президента Дональда Трампа. Той, за чутками, готовий його підписати через відсутність прогресу у переговорах Росії та України, а також на знак пошани до спадщини сенатора Грема. (LB.ua)
Більше новин
Трамп заявив, що США здобувають потужну перемогу над Іраном. Дональд Трамп під час звернення до нації заявив, що армія США завдає великої поразки Ірану.
“Ми здобуваємо потужну перемогу над Іраном. Незабаром будуть видно результати цього”, - заявив президент США. Центральне командування США (CENTCOM) заявило, що вже шосту ніч поспіль завдає повітряних ударів по цілях на території Ірану. (УП)
Макрон і Мерц намагаються показати, що франко-німецьке партнерство все ще має вплив. Фрідріх Мерц та Еммануель Макрон розпочали дводенні франко-німецькі переговори у четвер прагнучи показати, що ключові відносини їхніх країн все ще можуть приносити результати. Канцлер Німеччини та президент Франції проведуть переговори з питань оборони у п’ятницю, перш ніж приєднатися до своїх міністрів. Ця зустріч стане останнім франко-німецьким заходом Макрона на рівні міністрів перед тим, як він залишить посаду, і відбувається вона на тлі сильних результатів ультраправої партії Марін Ле Пен «Національне об’єднання».
Мерц заявив, що переговори охоплюватимуть економічну, енергетичну, безпекову та оборонну політику. Макрон додав до широкого порядку денного Україну, Близький Схід, космос, штучний інтелект, квантові технології, торгівлю та захист європейської промисловості. У п’ятницю очікується опублікувати дві спільні декларації, що стосуються оборони та ширших двосторонніх відносин. Міністр Європи Німеччини Гюнтер Крішбаум заявив у четвер в ефірі громадського радіо, що уряди повинні «скористатися моментом» і швидко завершити великі європейські проекти. «На самому верху списку, звичайно, знаходяться багаторічні фінансові рамки», – сказав Крішбаум, маючи на увазі бюджет. Німеччина хоче, щоб у бюджеті ЄС більше уваги приділялося технологіям та інноваціям, «але понад усе, безпеці та обороні», – додав він. Можливість приходу до влади ультраправої партії «Національне об’єднання» багато хто називав мотивацією для швидкого затвердження параметрів бюджету ЄС, щоб партія Ле Пен не зірвала цей процес, якщо прийде до влади у 2027 році. Таким чином, Париж і Берлін мають спільну мету – досягти угоди щодо бюджету ЄС до кінця 2026 року. Але суттєві розбіжності залишаються. Франція хоче нових доходів ЄС для фінансування стратегічних галузей промисловості, одночасно захищаючи витрати на сільське господарство. Тим часом Німеччина вважає пропозицію Комісії занадто великою та незбалансованою і хоче скоротити бюджет, який би надавав більшої ваги конкурентоспроможності, безпеці та обороні. Париж і Берлін зіткнулися і через низку флагманських оборонних проектів. Вони також розділилися в думках щодо торгівлі — перш за все, щодо угоди Меркосур, яку Берлін підтримував, а Париж намагався заблокувати. Ці зусилля мають місце після краху проекту спільного винищувача, який був основою програми Future Combat Air System. Проте обидва уряди хочуть зберегти частини ширшої мережі, призначеної для інтеграції літаків, безпілотників та інших військових платформ. Уряди також готують угоди щодо супутникового угруповання IRIS, стратегічних супутникових частот та безпеки штучного інтелекту. (Politico)
Дональд Трамп відкликав частину свого позову проти BBC на суму $10 млрд. Президент США відмовився від своїх позовів про наклеп проти BBC Studios Distribution Limited та BBC Studios Productions Limited – комерційних та виробничих підрозділів корпорації. Трамп подав позов проти BBC після того, як у документальному фільмі 2024 року «Трамп: Другий шанс?» у програмі «Панорама» було навмисно поєднано два фрагменти його виступу під час заворушень у Капітолії 2021 року. Виходило, що Трамп нібито закликав: «Ми підемо до Капітолію, і я буду там з вами, і ми будемо боротися. Ми будемо боротися, як у пеклі». Однак пізніше з’ясувалося, що відеозапис був “спотворений”. У судових документах президент США стверджував, що редагування завдало шкоди «цінності його бренду, власності та бізнесу». У листопаді BBC принизливо вибачилася за «помилку в судженнях». Корпорація підтвердила, що програма більше не транслюватиметься на жодній з її платформ. Речник BBC заявив, що хоча корпорація «щиро шкодує про те, як було змонтовано відеокліп, вона рішуче не погоджується з тим, що є підстави для позову про наклеп». (GBNews)
Без підвищення тарифів «Укрзалізниця» може зупинитися. Пасажирські перевезення в Україні залишаються збитковими, а відсутність індексації тарифів призвела до критичного фінансового стану «Укрзалізниці». Якщо не підвищувати тарифи, це може поставити під загрозу роботу всієї залізничної системи країни. Про це заявив директор інфраструктурних програм Українського інституту майбутнього Володимир Шульмейстер. «Пасажирські перевезення завжди були збитковими в Україні. Це була соціальна функція «Укрзалізниці». Але зараз можна сказати, що залізницю фактично добили. Те, що вона заробляє на вантажних перевезеннях, уже не перекриває збитків від пасажирських», – розповів Шульмейстер. «Якщо не підвищити тарифи, то залізницю можна буде просто зупинити. Це буде катастрофа для України. Залізниця забезпечує приблизно половину всіх перевезень… Це означатиме фактичне зупинення економіки країни», – каже директор інфраструктурних програм Українського інституту майбутнього. «В Україні досі працює радянська система класів вантажних тарифів… Це фактично дотує експортерів сировини і гальмує розвиток виробництва», – повідомив експерт. «Пасажирські перевезення не повинні субсидуватися за рахунок вантажних… Це не має нічого спільного з економікою», – наголосив Володимир Шульмейстер. (hromadske)
Новини коротко
Верховна Рада України призначила новий склад Кабінету міністрів України.
Президент США Трамп заявив про масштабне втручання Китаю в американські вибори.
Президент Аргентини Мілей не відвідає фінал чемпіонату світу з футболу, пояснюючи своє рішення забобонами. Мілей має намір дивитися матч зі своєї резиденції, дотримуючись ритуалу, якого дотримувався протягом попередніх семи ігор команди. Він також одягне спеціальну «щасливу» куртку.
“Вісткар” - незалежний приватний проект.
Підтримати “Вісткар” можна тут: PATREON
monobank: 4441 1111 5280 8055
USDT (TRC20): TKHXQsUWYE57vRCMRfo9Z4sMEFaEV8MX3N
bitcoin: bc1qxkmrqwmu5lquc04lhjsdrhgajhl6rm7l6c4p0s