Вісткар #994
Доброго ранку! Вітаю вас у вівторок 8 листопада. Ось такі новини варті сьогодні вашої уваги.
Україна не відмовляється від перемовин із росією
Для цього москві потрібно виконати лише одну умову — повністю вивести свої війська з території України.
Про це у своєму Twitter написав радник голови ОП Михайло Подоляк.
“Потрібно розуміти: Україна ніколи не відмовлялася від переговорів. Наша переговорна позиція відома та відкрита: 1. Спочатку рф виводить війська з України. 2. Далі — все інше”, — зазначив він.
Але Подоляк наголосив, що путін у жодному разі не піде на це. Тому українська влада розуміє, що перемовини будуть вестися вже з наступним російським лідером.
The Wall Street Journal із посиланням на джерела повідомляє, що радник президента США з нацбезпеки Джейк Салліван упродовж останніх місяців веде перемовини з помічниками путіна. (babel)
Більше новин
Зеленський не виключає нових рішень щодо відчуження підприємств на користь держави. Президент України Володимир Зеленський не виключає ухвалення нових рішень щодо відчуження на користь держави стратегічних підприємств. "Сьогодні було оголошено про рішення щодо деяких українських підприємств. Це рішення продиктоване військовою необхідністю і було погоджене на Ставці верховного головнокомандувача. П'ять стратегічних підприємств примусово відчужуються для потреб воєнного часу - "Мотор Січ", "КрАЗ", "Укрнафта", "Укртатнафта" і "Запорізький трансформаторний", - сказав він у відеозверненні в понеділок. За його словами, деякі з них майже не працювали. "Тепер працюватимуть усі. На оборону. Це ремонт і виробництво техніки, забезпечення сил оборони, робота на відновлення нашої інфраструктури. Комплексне завдання, яке можна виконати лише через систему військово-державного управління. Я не виключаю інших подібних рішень", - сказав він. (Інтерфакс-Україна)
Міністр оборони України Резніков повідомив, що на озброєння ЗСУ прибули NASAMS та системи протиповітряної оборони Aspide. У дописі в Twitter він подякував Норвегії, Іспанії та США за поставку і заявив, що ця зброя значно зміцнить ЗСУ і "зробить наше небо більш безпечним. Ми продовжимо збивати ворожі цілі, які нас атакують". Раніше 20 українських військовиків пройшли навчання в Іспанії з використання Aspide. Про те, яка точно модель передається Україні не повідомляється. Aspide 2000 - зенітний ракетний комплекс, що має зону дії до 25 кілометрів і швидкість дещо вище за швидкість звуку, що "забезпечує захист від усіх типів повітряних загроз", йдеться на сайті провідного європейського виробника озброєння MBDA. Система Aspide надходить до Україні через кілька тижнів після того, як Київ отримав Iris-T від Німеччини, "перша високоточна (sophisticated - ред.) система, надана Києву після початку повномасштабної війни Росії, пише Financial Times. (VoA)
Макрон підтримує витрату трильйонів на кліматичні ціни. Виступаючи на кліматичному саміті COP27 у Шарм-ель-Шейху, Єгипет, президент Франції Макрон підтримав елементи плану, викладеного прем’єр-міністром Барбадосу Мією Моттлі, спрямованого на кардинальний перегляд способу “кліматичного” фінансування країн, які цього найбільше потребують. Він закликав до “великого потрясіння” у вигляді пільгового фінансування, призупинення боргів для постраждалих від катастрофи країн і до участі у фінансуванні Міжнародного валютного фонду. Гроші є центральною темою цьогорічних кліматичних переговорів, враховуючи збільшення розриву між тим, що було обіцяно, і тим, що очікується. Макрон закликав змінити правила МВФ, Світового банку та інших великих кредиторів, щоб розширити пункти, якими призупиняється виплата боргів у разі катастроф. Кліматична програма ООН зупинилася на невиконаній обіцянці багатих країн десятирічної давності. Вони пообіцяли щорічно виділяти $100 млрд на фінансування боротьби з кліматом з 2020 року, але цього не сталося. Зростання боргів на хвилі пандемії посилило заклики до виділення грошей, і десятки вразливих країн погрожували борговими страйками напередодні COP27. Проблема полягає в тому, щоб змусити акціонерів великих фінансових установ погодитися на реформи. В той же час Макрон відхилив пропозицію, щоб компанії, що займаються викопним паливом, сплачували податки зі своїх прибутків у фонд для постраждалих від катастрофи країн. (Politico)
Країни, багаті на корисні копалини, хочуть створити свій “ОПЕК”. Для країн, що видобувають “акумуляторні метали”, такі як нікель і кобальт, можливість посилити свій вплив на світову пропозицію цих затребуваних товарів є прибутковою перспективою. І з розгортанням виробництва електромобілів прогнозується, що попит на літій значно перевищить пропозицію. ”Акумулятори стануть визначальним полем битви в галузі технологій і ланцюжків поставок у наступне десятиліття, і доступ до сировини, що входить до їх складу, буде мати вирішальне значення”, — зазначає S&P Global в опублікованому цього тижня звіті про сировину для електромобілів. Одним із способів дій для країн, багатих на корисні копалини, щоб отримати більший вплив на ціни, є створення картелю на кшталт Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК), чиї рішення скоротити або збільшити видобуток нафти мають глобальні наслідки для цін на нафту, зовнішньої політики, і світової економіки. Індонезія вивчає можливість сформувати подібну [до ОПЕК] структуру управління щодо наявних корисних копалин, включаючи нікель, кобальт і марганець. Міністри закордонних справ Аргентини, Болівії та Чилі ведуть переговори щодо створення механізму, який надасть їм контроль над цінами на літій на глобальному рівні. Тріо міністрів закордонних справ сподівається залучити Австралію, провідного світового виробника літію, до запропонованого літієвого картелю. Є принаймні два основні фактори, які можуть ускладнити створення такого картелю або зменшити його вплив. По-перше, плани урядів щодо того, як управляти національними мінеральними ресурсами, можуть не збігатися. Існує також “питання” Китаю. Китай є найбільшим у світі виробником електромобілів і наразі володіє 58% світових потужностей з переробки літію, хоча він має лише 6% світових ідентифікованих запасів літію. Це означає, що виробники літію, як і раніше, будуть залежати від Китаю. Китай сам активно бере участь у проектах з видобутку літію в Південній Америці. Індонезія також залежить від китайських інвестицій для розвитку своїх нікелевих і кобальтових проектів. Цього тижня канадський уряд наказав трьом китайським компаніям відмовитися від трьох канадських літієвих компаній, посилаючись на національну безпеку. Розпорядження Оттави про відчуження було прийнято після того, як торік китайська державна компанія придбала канадську Neo Lithium, яка має великий літієвий проект в Аргентині. (QZ.com)
Дональд Трамп анонсував, що 15 листопада зробить "дуже велику заяву". Очікується, що колишній президент знову вступить у президентські перегони 2024 року. Трамп, який так і не прийняв свого програшу з переобрання президентом у 2020 році, протягом декількох місяців натякав, що він готовий знову вступити в боротьбу. "Щоб не відволікати увагу від завтрашніх дуже важливих, навіть критично важливих виборів... Я збираюся зробити дуже важливу заяву у вівторок, 15 листопада, в Мар-а-Лаго в Палм-Біч, штат Флорида", - сказав він в Огайо. Як зазначає AFP, ця заява була найбільш близькою до підтвердження наміру республіканця балотуватися на пост президента, зважаючи на його повідомлення минулого тижня про те, що він "дуже, дуже, дуже ймовірно, зробить це знову". (УП)
Тайвань інвестує 10 млн євро у виробництво мікросхем у Литві. Інститут промислових технологій і досліджень Тайваню співпрацюватиме з литовським виробником електроніки Teltonika для створення потужностей у галузі напівпровідникових технологій у балтійській країні. Понад два десятки тайванських стипендій для литовців будуть також запропоновані для підготовки кадрів. (Reuters)
Новини одним рядком
З наступного тижня відключень світла стане менше, якщо не буде нових ударів по енергомережам.
Чому деяких новобудов немає в графіках планових відключень світла.
У Києві повернули оплату за паркування.
Підтримати “Вісткар” можна тут: PATREON | monobank
bitcoin: bc1qmxcvyl6cq0rahh363py7y73au7dxw3ff2h8x7n
Вдалого дня!
Сергій РАЧИНСЬКИЙ